Декодування складових компонентів комплексу культурних архетипів у художній кіномові О. Довженка
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2830-2023-13-25-93-107Ключові слова:
культурологічний аналіз кіно, кіномова О. Довженко, комплекс культурних архетипів, архетипи О. Довженко, культурні архетипи, філософія кіно, культурологія українського кінематографа, cultural analysis of cinema, cinema language of O. Dovzhenko, complex of cultural archetypes, archetypes of O. Dovzhenko, cultural archetypes, philosophy of cinema, culturology of Ukrainian cinematographyАнотація
В статті викладені результати культурологічного дослідження художньої кіномови О. Довженко, проведеного на базі сучасних методологічних розробок з декодування медійних артефактів, які реалізують науковий принцип міждисциплінарності. Дослідження ідентифікувало раніше не описані культурні архетипи фігурального плану художньої кіномови митця. Декодовані архетипи були застосовані українським режисером для трансляції культурогенних контекстів та мають логічний зв'язок між собою, всередині наративу, що дозволило їх об’єднати в єдиний комплекс культурних архетипів.
Наявність комплексу культурних архетипів, забезпечує оригінальну, не типову для радянського кіно, риторику автора з глядачем. Унікальність комплексу надає те, що він побудований на базі неовізантійської стилістики і візантійської риторики, наближених до окремих рис української культури. Важливо, що контексти, експліковані комплексом культурних архетипів в стрічках О.Довженко, містять власну світоглядну позицію автора і знаходяться в опозиції до офіційної радянської ідеології 30-40-х років ХХ ст., що руйнує міф про українського режисера, як рупора радянської пропаганди.
За даними дослідження, згаданий комплекс культурних архетипів був ідентифікований у стрічках О.Довженко «Земля» (1930), «Аероград» (1935), «Щорс» (1939), «Мічурин» (1948) і кіноповісті «Зачарована Десна» (1956). Результати проведеного культурологічного дослідження дозволяють відокремити творчість О. Довженко від кіношколи С. Ейзенштейна і кіношколи поетичного кіно П. Пазоліні в окрему оригінальну кіношколу. Дослідження висвітлило y творчості великого українського митця актуальні в наш час культурологічні контексти, корисні для збереження української культури.
Посилання
Берест, Б., 1961. Александр Довженко . Нью-Йорк: Видавництво бібліотеки українознавства наукового товариства ім Т. Г. Шевченко в США.
Кохан, Т. Г., 2021. Персоналізована історія європейського кіномистецтва: потенціал культурологічного аналізу: монографія . Київ: Інститут культурології НАМ України.
Кошелівець, І., 1980. Олександер Довженко: спроба творчої біографії . Нью Йорк : Сучасність.
Bourdieu, P., 1991. Language and Symbolic Power . In: John B. Thompson, ed. Transl. by G. Raymond and M. Adamson. Cambridge : Polity Press.
Bowles, M., 1990. Recognizing deep structures in organizations. Organization Studies , 11(3), pp. 395–412.
Chandler, D., 2002. Semiotics the Basics . London : Routledge.
Gross, D., 2017. Heidegger's 1924 Lecture Course on Aristotle's Rhetoric: Key Research Implications. Philosophy & Rhetoric , 50(4), pp. 509–527. Penn State University Press.
Hegel, G.W.F., 1952. Philosophy of Right . Translated with Notes by T. M. Knox. New-York : Clarendon Press.
Thompson, С., 2016. Complexes of the Cultural Unconscious: Trance States, and the Re-Creation of the Self. Hakomi Forum , 27, pp. 15–23.
Williams, R., 1960. Culture and Society 1780–1950 . New-York : Anchor Books Doubleday & Company, Inc.
Wittgenstein, L., 1953. Philosophical investigations . Translated by G. E. M. Anscombe. Oxford : Basil Blackwell Ltd.
