Календар як документ та інформаційне джерело: функції, структура, зміст
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-14-28-41-49Ключові слова:
бібліотека, календар, документ, документознавство, вихідні відомості, інформаційне видання, ювілейні дати, фактографічні довідки-нариси, рекомендаційний бібліографічний посібник, інноваційна форма, інформаційний зміст, рекламна діяльність, library, calendar, document, document studies, source information, information publication, anniversary dates, factual reference-essays, recommended bibliographic guide, innovative form, informational contents, advertising activityАнотація
Автори статті розглядають і характеризують окремі факти з історії виникнення календарів, їхні форми, різновиди, використання, значення для різних галузей знань. Позаяк календарі вміщують інформацію про важливі події з історії, громадсько-політичного, економічного, культурного життя жителів українських територій, то вони виступають важливим джерелом колективного та індивідуального краєзнавчого інформування.
Видання супроводжує довідковий матеріал про ювілеї уродженців краю, видатних діячів, що життям і діяльністю пов’язані з ним. Проаналізовані особливості випусків календаря, вдосконалення структури, рекомендації щодо покращення їх оформлення.
Обґрунтовується значення «Календаря знаменних і пам’ятних дат» як джерела в царині національної культури, звертається увага на його використовуються в різних контекстах, включаючи особисті, професійні та громадські сфери життя.
Календар є основою досліджень як ресурс колективного та індивідуального інформування, використовується в документознавстві як документ, що відображає організацію часу, подій і життя суспільства.
Підготовлена стаття є авторською спробою аналізу особливостей випуску календаря як документа у контексті функцій, структури, колективного та індивідуального інформування. Незважаючи на те, що вивчення різновидових календарів як універсальних періодичних довідкових видань і ресурсу колективного та індивідуального інформування ставали об’єктом дослідження вчених у галузях бібліотечної, архівної та музейної справи, й до сьогодні існує проблема з їхньою систематизацією, описом, введенням до наукового обігу як джерела інформації.
