Кафедра івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету у системі гуманітарної освіти України та регіонального культурно-мистецького розвитку

Анотація

Авторська монографія доктора культурології, професора С.В. Виткалова фахово розкриває одразу дві ключові проблеми духовного поступу України. Це вища гуманітарна освіта як структурований феномен гуманітарних знань та особливості розвитку культури в окремому регіоні України на ґрунті гуманітарних досліджень кафедрою івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету.

Монографія складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, cписку використаної літератури. Визначаючи гуманітарну концептуальну сферу й теоретико-методологічні засади дослідження, автор пропонує цілий ряд культурологічних нововведень, серед яких:

– систематизація і критичне осмислення інформації щодо ролі й місця кафедри в просторі сучасної гуманітарної і культурно-мистецької освіти в Україні та в структурі вишу від часу його заснування з 1999 року до 2023 року включно;

– важливе значення кафедри у розвитку культурно-мистецької галузі західного регіону України;

– з’ясування наукового, науково-методичного та організаційно-культурного потенціалу науково-педагогічних працівників кафедри, які здійснювали освітній процес протягом понад 50-ти років – в історичній ретроспективі та у сьогоденні.

Усі здійснені автором нововведення є обґрунтованими та переконливими з освітянської, культурологічної та культурно-мистецької точки зору. Особливий інтерес становить аналіз теоретико-методологічних розробок та рекомендацій кафедри у контексті їхнього впровадження у культурно-мистецьку галузь західного регіону України.

Варто зазначити, що монографія є особливо цікавою сторінками з історії вищої гуманітарної освіти та культурології, як наукової галузі в Україні за останні п’ятдесят років. Заслуговує на увагу великий обшир вперше використаних автором архівних джерел.

Запропонований автором метод культурологічного моделювання при реконструкції універсальних і локальних моделей вищої культурологічної освіти та їхнє практичне використання в культурно-мистецькій галузі України виявився єдино можливим, оскільки засвідчив структурні закономірності побудови гуманітарних моделей в культурології на високому теоретико-методологічному та практичному рівнях.

Узагальнення інформації, викладеної у монографії, дає підстави спрогнозувати подальші кроки та форми творчої самореалізації науково-педагогічного складу і студентів-здобувачів вищої освіти кафедри в культурному просторі сучасної України та за її межами, розширити форми співпраці з іншими освітніми інституціями та установами культури.

Монографія стане у нагоді науковцям, студентам, працівникам культури; вона є вагомим внеском викладачів кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету в розвиток вищої гуманітарної освіти, теоретичної та практичної культурології.