Унікальні пам’ятки історії та культури українського Приазов’я у фондах Маріупольського краєзнавчого музею

Автор(и)

  • Юзеф Мойсейович Нікольченко доцент, доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності, Маріупольський державний університет
  • Олександра Владиславівна Головко кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціальних та економічних дисциплін, Харківський національний університет внутрішніх справ

DOI:

https://doi.org/10.34079/2226-2830-2020-10-20-50-58

Ключові слова:

пам’ятки історії та культуpи Українського Приазов’я, Маріупольський краєзнавчий музей, артефакт, артефактний документ, класифікація, колекція, monuments of history and culture of the Ukrainian Priazovye, Mariupol Museum of Local Lore, artеfact, artеfact document, classification, collection

Анотація

Широке використання артефактів у музеєзнавчих студіях в Україні, зокрема в процесі всебічного дослідження історії та культури Українського Приазов’я, робить останні важливим джерелом для науковців і популярними у відвідувачів Маріупольського краєзнавчого музею, що й зумовлює актуальність опрацьованої у статті теми.

«Артефакт» (від латинської arte – майстерність, мистецтво; factus – зроблений) – пам’ятка історії та культури (документ), що має особливу соціально-культурну та історичну цінність, не властиву іншим пам’яткам історії та культури (документу) у цілому. У різних сферах людської діяльності поняття «артефакт» має різні тлумачення

У нашому випадку мова йде про артефактні документи із фондів Маріупольського краєзнавчого музею, які є унікальними пам’ятками історії та культуpи Українського Приазов’я. Досліджені авторами статті артефактні документи займають серед колекцій Маріупольского краєзнавчого музею важливе місце. Традиційно, вони широко використовуються в історичних і краєзнавчих дослідженнях. Артефактні документи, що зберігаються у фондах Маріупольського краєзнавчого музею – це унікальні пам’ятки історико-культурної спадщини народу України, безцінні об’єкти для науково-дослідної і краєзнавчої роботи у регіоні.

 

Extensive use of arttfacts in museum studies in Ukraine, in particular in the process of comprehensive study of the history and culture of the Ukrainian Priazovye, makes the latter an important source for scientists and popular with fans of the Mariupol Museum of Local Lore, which determines the relevance of the article.

Some provisions of the above issue were clarified by teachers and students majoring in «Culturology» at the Department of Cultural Studies and Information Activities of Mariupol State University (Head – Doctor of Culturology, Professor Y.S. Sabadash) in the course of «Museology» and museum training practice.

It should be noted that the issue of «museum artеfact» is the subject of scientific interest from well-known experts in the field of museum studies: V. Babaritskaya, M. Belikova, L. Voronova, E. Didenko, V. Zaitseva, D. Kepin, R. Mankovskaya, R. Mykulchak, Y. Nikolchenko, E. Piskova, D. Sapozhnyk, O. Stetsiuk, S. Rudenko, M. Rutynsky, V. Yakubovsky and others.

The purpose of the article is to identify the main trends in the coverage of the material world of culture and the category «artеfact» in the national museum on the example of the collections of the Mariupol Museum of Local Lore - unique monuments of history and culture of the Ukrainian Azov region.

«Artеfact» (from the Latin arte – skill, art; factus – made) – a document that has a special socio-cultural and historical value, not inherent in the document (book) as a whole. In different spheres of human activity, the concept of «artеfact» has different interpretations

In our case, we are talking about artеfact documents from the funds of the Mariupol Museum of Local Lore, which are unique monuments of history and culture of the Ukrainian Azov region.

Artеfact documents studied by the authors of the article occupy an important place among the collections of the Mariupol Museum of Local Lore. Traditionally, they are widely used in historical and local lore studies.

Artеfact documents stored in the funds of the Mariupol Museum of Local Lore are unique monuments of historical and cultural heritage of the people of Ukraine, invaluable objects for research and local lore work in the region.

Посилання

Беспянська, Г., 2008. Теорія і практика експертизи цінності документів. Секретарь-референт, 5, с. 9–15.

Божко, Р.П., Були, Т.Ю., Гашененко, Н.Н. та Кучугура, Л.И., 2006. Мариуполь и его окрестности: взгляд из ХХI века. Мариуполь: Рената.

Гедьо, А.В., 2001. Джерела з історії греків Північного Приазов’я (кінець 18–початок 20 ст.) . Київ: Інститут історії України НАН України.

Гедьо, А.В., Терентьєва, Н.О. та Саєнко, Р.І., 2012. Маріупольський грецький суд: історія створення та діяльність. Донецьк: ДонНУ.

Кушнаренко, Н.М., 1998. Артефактні книжкові видання у фондах бібліотеки Харківської Академії культури. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Харків: Майдан, с.165–170.

Кушнаренко, Н.Н., 2008. Документоведение. Київ: Знання.

Саенко, Р.И., 1993a. Документы по истории мариупольских греков в фондах Мариупольского краеведческого музея. Україна-Греція: історія та сучасність. Міжнародна наукова конференція (29–30 вересня 1993). Київ: Ліра, с. 118–126.

Саенко, Р.И., 1993b. Ревизские сказки г. Мариуполя и Мариупольского уезда как исторический источник. Україна-Греція: історія та сучасність.Міжнародна наукова конференція (29–30 вересня 1993) . Київ: Ліра, с. 129–133.

Саенко, Р.И., 1999. Историко-правовые основы жалованной грамоты Екатерины II христианам-грекам, вывезенным из Крыма. В: Маріупольський державний університет, 1999. Україна- Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва: матеріали науково-практичної конферeнції, м. Маріуполь, 27–29 травня, 1(1), с.279–282.

Фонды музея, 2016. Мариупольский краеведческий музей. Доступно: <http://museum.marsovet.org.ua/> [дата звернення 25 серпня 2020]

Яковенко, Ю.І., 2004. Проблема артефакту в соціології: історико-теоретичний формат аналізу. Психологія і суспільство, 4, с.75–94.

Завантаження

Опубліковано

25.12.2020

Номер

Розділ

Статті