Нематериальное культурное наследие как предмет дискурса культурологической школы Беларуси

Анотація

В статье обосновывается необходимость теоретико-методологического изучения и практической деятельности социально-культурных институтов по выявлению, валоризация объектов нематериального культурного наследия (далее НКН), созданного мировым сообществом, в целях его защиты, сохранения и включения в современное культурное пространство. Автором рассматриваются различные научные подходы к атрибуции артефактов национальной культуры, их патримониализации и включения в «Государственный список Республики Беларусь» и «Репрезентативный список нематериального культурного наследия человечества» ЮНЕСКО. Отмечается, что белорусской культурологической школой проводится значительная научная и практическая деятельность по осмыслению роли и места НКН в современном глобализирующемся мире.

У статті обґрунтовується необхідність теоретико-методологічного вивчення та практичної діяльності соціально-культурних інститутів з виявлення, валорізаціі об’єктів нематеріальної культурної спадщини (далі НКН), створених світовою спільнотою, з метою їх захисту, збереження і включення до сучасного культурного простору. Автором розглядаються різні наукові підходи до атрибуції артефактів національної культури, їх патрімоніалізаціі і включення в «Державний список Республіки Білорусь» і «Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства» ЮНЕСКО. Відзначається, що білоруською культурологічною школою проводиться значна наукова і практична діяльність щодо осмислення ролі і місця НКН в сучасному глобалізованому світі.

Суть проблеми полягає в різному підході культурологів, музеєзнавців, істориків до атрибуції, валорізаціі об’єктів нематеріальної культурної спадщини, що ускладнює діяльність держави і громадськості щодо її збереження і репрезентації.

Тема статті позначає актуалізацію проблеми збереження НКН в контексті глобалізації як в Білорусі, так і в Україні, а також пропонує об’єднати зусилля українських і білоруських культурологів для визначення наукових підходів до дослідження об’єктів НКН і вироблення рекомендацій для фахівців-практиків соціокультурної сфери, які безпосередньо повинні займатися захистом і збереженням артефактів культурної спадщини.

The article substantiates the need for theoretical and methodological study and practical activities of socio-cultural institutions to identify, valorise objects of intangible cultural heritage (hereinafter referred to as ICH) created by the world community in order to protect, preserve and include it in the modern cultural space. The author considers various scientific approaches to attribution of artifacts of national culture, their patrimonialization and inclusion in the “State List of the Republic of Belarus” and “Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity” of UNESCO. It is noted that the Belarusian School of Cultural Studies conducts significant scientific and practical activities to understand the role and place of ICH in the modern globalizing world.

The essence of the problem lies in the different approach of culturologists, museologists, historians to the attribution, valerization of objects of intangible cultural heritage, which complicates the activities of the state and the public to preserve and represent it. The purpose of the article is to outline the actualization of the problem of the preservation of ICT in the context of globalization both in Belarus and in Ukraine, to combine the efforts of Ukrainian and Belarusian cultural scientists to determine scientific approaches to the study of ICT objects and to develop recommendations for practitioners in the socio-cultural sphere who should directly deal with the protection and preservation artifacts of cultural heritage.