Історико-культурний аналіз театрально-декораційного мистецтва Закарпаття 20–40 -х років ХХ сторіччя
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2849-2022-12-23-57-66Ключові слова:
театрально-декораційне мистецтво, сцена, костюм, художник, театр, Ужгород, Хуст, Закарпаття, theatrical and decorative art, stage, costume, artist, theater, Uzhhorod, Khust, TranscarpathiaАнотація
Статтю присвячено розгляду театрально-декораційного мистецтва Закарпаття періоду 20–40-х років ХХ століття. Визначаються витоки та тенденції розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. У дослідженні застосований історико-культурний аналіз процесів у закарпатському театрі, які сприяють поглибленому вивченню цих та інших питань. Розгляд театрально-декораційного мистецтва Закарпаття є першою спробою здійснити узагальнення та ввести до наукового обігу це поняття, розкриваючи його ґенезу та зв’язок із художньо-культурними процесами та новими концепціями сучасного візуального мистецтва на Закарпатті. The article considers theatrical and decorative art of Transcarpathia in the period of the 20–40s of the XX century. The paper examines the origins and trends of theatrical and decorative arts of Transcarpathia. The study uses historical and cultural analysis of the processes in the Transcarpathian theater, which contribute to the in-depth study of these and other issues. Describing the theatrical and decorative art of Transcarpathia the author intends to generalize and introduce this concept into scientific circulation, revealing its genesis and connection with artistic and cultural processes in Transcarpathia, new concepts of modern visual art.Посилання
Андрійцьо, В., 2013. Олександр Загаров – директор і мистецький керівник руського театру товариства «Просвіти» в Ужгороді. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І.Карпенка-Карого,13, c.226–253.
Баглай, Й., 1997. Із театром – сорок років. Ужгород.
Гаврош, О., 2017. Побутовий живопис Закарпаття 1945–1991 років: Еволюція жанру, тематика, персоналії. Кандидат наук. Дисертація. Львівська національна академія мистецтв.
Гренджа-Донський, В., 1987. Щастя і горе Карпатської України: спогади. Вашингтон: видання Карпатського Союзу.
Зайцев, О., 2019. Декоратори театрів Підкарпатської Русі: Нариси. Ужгород: Шарк-Аутдор.
Ігнатович, Г., 2008. Від гасниці до рампи: Нариси з історії українського театру на Закарпатті. Кн. 1. Ужгород: Ліра.
Казимиров, О., 1965. Український аматорський театр: (дожовтневий період) . Київ: Мистецтво.
Ковальчук, О., 2019. Сценографічна практика у просторі ХХ сторіччя: Київські реалії. Київ: Фенікс.
Михалевич, М., 1997. Круті віражі до волі. Нью-Йорк, Київ, Торонто: вид. О. Телегі.
Недзельский, Є., 1940. О сельском театре. Огоньки. Ужгород: вид. комітету Червоного хреста, Грудень, c. 45–50.
Недзельский, Є., 1941. Угро-русскій театр. Ужгород: вид. І. Керча.
Пилипчук, Р., 1966. Український аматорський театр на Закарпатті (50-60 – і роки ХІХ століття) // Народна творчість та етнографія. № 1. С. 18–27.
Руська нива, 1922. 26 січня.
Хоткевич, Г., 1924. Народний і середньовічний театр Галичині. Харків: Державне видавництво України, c. 30–31.
Шерегій, Ю., 1993. Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року. Братислава: Словацьке педагогічне видавництво.