Історико-культурологічний дискурс у монографії «Дубно та його округа в Х–ХV століттях. Дослідження історичної топографії мікрорегіону»
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1343-2025-15-30-143-152Ключові слова:
Україна, мікрорегіон, місто Дубно та його округа, археологічні, історичні і культурологічні дослідження, датування, оборонні споруди, соціальна топографія, сакральна культура, Ukraine, microregion, the city of Dubno and its districts, archaeological, historical and culturological research, dating, defensive structures, social topography, sacred cultureАнотація
Автори статті аналізують напрямок вивчення української історії і культури в контексті їх впливу на розвиток мікрокультурних факторів, зокрема – регіональних як важливої складової вивчення процесу становлення і розвитку цивілізацій і суспільних явищ на українських теренах, викладених у монографії завідувача відділу історії Державного історико-культурного заповідника міста Дубна на Рівненщині, кандидата історичних наук Юрія Леонідовича Пшеничного «Дубно та його округа в Х–ХV століттях. Дослідження з історичної топографії мікрорегіону».
У монографії сформульовано загальні підсумки проведеного комплексного дослідження питання, які є всебічно обґрунтованими. Виділені автором на основі детального опрацювання археологічних та писемних джерел шість періодів у розвитку міста не викликають заперечень і питань.
Сприяють сприйняттю і розумінню основного тексту роботи додані ілюстрації – рисунки з планами археологічних памʼяток, розкопів, виявлених будівель, речових знахідок з Дубна та інших поселень регіону, варіанти реконструкції давньоруських поселень на території Дубна та Листвинського городища. Цінну інформацію містять таблиці з переліками досліджених на території Дубна поселень, ділянок з культурним шаром та обʼєктів, поселень басейну середньої течії Ікви.
Монографія ліквідує одну із суттєвих прогалин у вітчизняній історіографії. У ній здійснено якісне дослідження процесів просторово-планувальної організації Дубна, у якому проаналізовано територіально-просторовий розвиток міста, його соціально-топографічну структуру, визначено основні періоди розвитку, дано типологічну та хронологічну характеристику монументальних будівель, житлових і господарських споруд, зʼясовано соціальну топографію та сакральну культуру поселень округи та їх роль у розвитку міста.
У практичній площині висновки і положення монографії можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з археології, історії та культури України доби середньовіччя, лекційних курсів та підручників для вищих навчальних закладів, науково-популярних праць, побудові експозицій музеїв
