Концепція та студіювання культури

Анотація

У статті вводиться аналогія епістемології культури. Вона демонструє специфічну політекономію наукових полів української гуманістики. Фактори, якими її визначено, варто шукати в царині конкуренції акторів наукового поля за першість у перерозподілі культурного капіталу, особливостей формування експертного поля в культурній сфері, а також успадкованих з підрадянської доби міфології «общечеловеческих ценностей». Її дискурс є засобом відтворення інтелектуального імперіалізму московсько-російської культури.

<br>

Впроваджуване конвенційне розуміння культури є ключем для виокремлення культурології в самостійне поле в науковому знанні. Беззаперечно, що українською гуманістикою були зроблені значні кроки у шляху ствердження культурології як самостійної академічної дисципліні. Маємо констатувати значний внесок вітчизняних науковців визначення місії університетської культурологічної освіти в Україні.

Загальною метою даної розвідки є виокремлення конвенційного розуміння концепції та студіювань культури. Відповідно до такого підходу, культура постає інфраструктурною єдністю трьох універсумів: універсуму переконань, універсуму застосування, символічного універсуму. Він відкриває перспективу емансипації студіювань культури або культурології в наукове поле, яке має вивільнитись із залишкового впливу підрадянської інтелектуальної традиції, привнесених з неї дискурсів «общечеловечества».

Конвенційне розуміння культури сприяє вивільненню її розуміння із ланцюжків її політичного, історичного, географічного ангажементу, дозволяє уникнути її розпорошення у розмаїтих дискурсах наукового поля гуманітарного і соціального знання, вчить сприймати та досліджувати культуру в інший спосіб, ніж це роблять історики, експерти в політичній сфері, філологи та лінгвісти тощо.