Театри Надазов’я в роки Другої світової війни
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2830-2023-13-26-12-20Ключові слова:
театр, Надазов’я, німецька окупація, глядачі, репертуар, українська культура, «Просвіта», theater, Nadazovya, German occupation, audience, repertoire, Ukrainian culture, EnlightenmentАнотація
У статті висвітлено особливості діяльності театрів Надазов’я в роки Другої світової війни. Окреслено шлях акторів, які стали безпосередніми учасниками воєнних дій. Проаналізовано вплив маріупольського Товариства «Просвіта» на розвиток театрального мистецтва регіону. Висвітлено репертуар, творчі пошуки режисерського та акторського складу під час нацистської окупації. Зокрема, досліджено діяльність Маріупольського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.
Репертуар театрів, що складався переважно з українських п’єс, діяльність дитячого театру ляльок і проведення вечорів пам’яті українських письменників, поетів, композиторів послужили психологічному розвантаженню мешканців регіону. Якщо для окупаційного режиму театр мав пропагандистське значення, то для мешканців регіону він служив поширеною практикою виживання, зміг відродити українську культуру, задовольняв елементарні потреби населення в інформації та мистецьких враженнях. Підкреслено, що театральне життя у звільненому Північному Приазов’ї у 1943–1945 рр. мало свої особливості. Після визволення регіону від німецьких загарбників відновив свою діяльність Маріупольський драматичний театр, який успішно проводив концерти і вистави для поранених бійців, робітників відновлюваного міста і офіцерів, які відправлялися на фронт. Незважаючи на складні умови, в яких працював Маріупольський драматичний театр, актори завдяки багатому репертуару сприяли збереженню духовно-моральних цінностей глядачів та проводили активну благодійну діяльність для поранених бійців і офіцерів.
Визначено місце театру в культурному житті мешканців регіону. Наукова новизна статті обумовлена залученням до наукового обігу нового фактологічного матеріалу із історії українського театру.
Посилання
Божко, Р. П., Були, Т. Ю., Гашененко, Н. Н. и др., 2008. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века. 2-е изд. с изм. и доп. Мариуполь : «Рената».
Гайдабура, В. М., 1998. Театр, захований в архівах. Сценічне мистецтво в Україні періоду німецько-фашистської окупації (1941–1944) . Київ : Мистецтво.
Демідко, О. О., 2017. Ілюстрована історія театральної культури Маріуполя. Київ : КИТ.
Демідко, О. О., 2018. Театральна культура Маріуполя в період німецької окупації (1941–1943 рр.). Східноєвропейський історичний вісник, 6, с. 156–162.
Демідко, О. О., 2021. Театральне життя Північного Приазов’я (середина XIX–XX ст.) . Київ : Видавництво Ліра-К.
Зав’ялова, С., 1942. Завдання драматичної секції «Просвіти». Маріюпільська газета. 26 серпня, № 110, с. 4.
Маріюпільська газета, 1943, 6 липня, № 76, с. 4.
Озівський, О., 1942. Театр Т. Г. Шевченка. Маріюпільська газета. 5 травня, № 53, с. 2.
Озівський, О., 1942. «Наймичка» Карпенко-Карого. Вистава міського театру. Маріюпільська газета. 2 червня, № 65, с. 2.
Пішванова, Т. Г. (укладач), 2014. Донецька Шевченкіана у датах і подіях: 1851–2014. Донецьк : Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім».
Титаренко, Д., 2008. Театр, кіно, періодика, музеї: культурне життя українських областей зони військової адміністрації. Україна модерна, 2(13), с. 131–146.
Тонконог, О. І., 2006. Театри українських міст у 1943–1945 рр. Культура народов Причерноморья, 86, с. 66–69.
Чуприк, Л. Н., 1998. Научная справка из истории Мариупольського театра. Архив Мариупольского краеведческого музея. Ф. 345. од. зб. 25–26. Мариуполь
