Аналіз готовності підприємств до впровадження штучного інтелекту в управлінні трудовими ресурсами

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу напрямів трансформації зовнішньоторговельної політики держав в умовах нестабільної світової економіки, яка переживає період глибоких змін, спричинених пандемією COVID-19 та низкою регіональних військових конфліктів. Автором підкреслюється, що ці глобальні фактори спровокували загальну кризу, яка охопила як розвинені країни, так і країни, що розвиваються, проявляючись у високій інфляції, спаді промислового виробництва та споживчого попиту, руйнуванні усталених міжнародних виробничих зв'язків та дестабілізації валютно-фінансових систем. У відповідь на ці негативні тенденції держави змушені активно переглядати та адаптувати свої зовнішньоторговельні стратегії, використовуючи як традиційні тарифні та нетарифні інструменти, так і залучатись до нових міжнародних торговельних угод, враховуючи власні економічні потреби, рівень розвитку та актуальні макроекономічні показники.

Основною метою дослідження є визначення ключових напрямів трансформації зовнішньоторговельної політики країн у сучасних умовах. Для досягнення цієї мети автором проведено аналіз останніх наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних економістів, присвячених проблемам формування нових торговельних потоків, розвитку виробничих мереж та еволюції зовнішньоторговельної політики. Теоретичною основою дослідження стали концепції теорії трансформації, що розглядає суттєві системні зміни в різних сферах суспільного життя, та теорії циклічного розвитку економіки, що передбачає періоди спадів та підйомів, які впливають на глобалізаційні процеси.

У результаті наукового дослідження автором виділено та детально охарактеризовано чотири гіпотетичні сценарії майбутнього розвитку міжнародної торгової системи: еволюційна трансформація у напрямку подальшої гіперглобалізації; зворотна трансформація, що характеризується деглобалізацією та посиленням протекціонізму; циклічна трансформація з чергуванням періодів глобалізації та деглобалізації; а також революційна трансформація, яка передбачає кардинальну зміну існуючої парадигми глобального управління. У контексті кожного з цих сценаріїв проаналізовано потенційну роль та перспективи розвитку Світової організації торгівлі  як ключового інституту регулювання міжнародної торгівлі.

Особливий акцент у статті зроблено на необхідності інтеграції цілей сталого розвитку та цифрової трансформації в стратегії зовнішньоторговельної політики країн. Автором обґрунтовано важливість модернізації глобальної системи регулювання цифрової торгівлі, підтримки зеленого переходу шляхом формування відповідальних та стійких ланцюгів створення вартості, а також сприяння розвитку торгівлі послугами.

На основі проведеного аналізу автором запропоновано логіко-структурну схему трансформації торговельної політики країни в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку. Ця схема включає три основні цілі: підтримка відновлення та фундаментальної трансформації економіки відповідно до екологічних і цифрових цілей; формування глобальних правил для більш стійкої та справедливої глобалізації; а також підвищення спроможності країн відстоювати свої національні інтереси. Для досягнення цих цілей визначено три ключові сфери трансформації: модернізація глобальної системи регулювання цифрової торгівлі (включаючи наднаціональне регулювання персональних даних та реформування СОТ), підтримка зеленого переходу (через просування стійких ланцюгів вартості та узгодження кліматичних зобов'язань), а також підтримка цифрового переходу та торгівлі послугами (через розширення міжкраїнового діалогу та розробку відповідних стандартів). Запропонована схема також містить конкретні заходи, необхідні для ефективного впровадження цих змін на національному та наднаціональному рівнях.

У висновках статті підкреслено, що успішний розвиток країн в умовах глобальної нестабільності значною мірою залежить від здатності формувати нову, адаптивну та ефективну наднаціональну торговельну політику, яка враховує сучасні тенденції глобального економічного розвитку.