Світовий досвід повоєнного відновлення економіки: шляхи імплементації в Україні
DOI:
https://doi.org/10.34079/Ключові слова:
повоєнна відбудова, економічне відновлення, реконструкція України, План Маршалла, інвестиції, модернізація, економічна політика, економічна співпраця, post-war reconstruction, economic recovery, reconstruction of Ukraine, Marshall Plan, investments, modernization, economic policy, economic cooperationАнотація
У статті проведено аналіз світового досвіду післявоєнної відбудови економіки з метою розробки комплексної та ефективної стратегії для України. Дослідження констатує, що повномасштабне вторгнення завдало колосальних збитків. Найбільш постраждалими секторами є житловий фонд, інфраструктура та енергетика, яка демонструє найвищі темпи зростання руйнувань. Ці руйнування не лише дестабілізували національну економіку, а й порушили глобальні ланцюги постачання, спричинивши значний вплив на світові товарні ринки.
На основі ретроспективного аналізу досвіду післявоєнних перетворень у країнах Європи (Франція, Німеччина) та Азії (Японія, Південна Корея, Сінгапур) виявлено ключові фактори їхнього успіху. Зокрема, досвід Франції доводить ефективність циклічного механізму «націоналізація-модернізація-приватизація», що дозволило державі відновити та модернізувати ключові галузі. Німеччина досягла швидкого зростання, переорієнтувавши економіку на мирні галузі, запровадивши ліберальні податкові реформи (зниження податку на прибуток, введення ПДВ) та експортно-орієнтовану політику. Досвід Південної Кореї підкреслює вирішальну роль безпрецедентної зовнішньої допомоги у формі грантів, яка сягала до 9% ВВП в окремі роки. Японія ж зосередилася на розвитку промисловості та експорту, інвестиціях в освіту та технології, а також на системній боротьбі з корупцією, що забезпечило прозорість та довіру.
З урахуванням цих уроків, для України запропоновано багаторівневу стратегію відбудови. Вона передбачає макрофінансову стабілізацію за рахунок довгострокової зовнішньої допомоги, а не підвищення податкового навантаження. Пропонується якісна модернізація інфраструктури з акцентом на «зеленому» переході та застосуванні механізмів державно-приватного партнерства. Для залучення інвестицій розглядається запровадження нової податкової моделі, розвиток індустріальних парків та концепція ніаршорингу. Стаття обґрунтовує, що відбудова має стати не просто відновленням втраченого, а унікальною можливістю для докорінної трансформації держави та її інтеграції у світову економіку на нових, сучасних засадах.
