Транснаціональні трудові потоки як чинник економічного відновлення країн в умовах геоекономічних трансформацій
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1394-2025-15-29-111-120Ключові слова:
транснаціоналізація, транснаціональні переміщення робочої сили, трудоресурсні потоки, міжнародна трудова мобільність, міжнародна міграція, трудова міграція, економічне відновлення, міграційна політика, людський капітал, глобальний ринок праці, геополітичні ризики, переміщення робочої сили, інтеграція мігрантів, стратегії відновлення, стійкість ринку праці, трудові ресурси, демографічні виклики, економічна безпека, міжнародне співробітництвоАнотація
У статті досліджено транснаціональні трудові потоки як ключовий чинник економічного відновлення країн в умовах геоекономічних трансформацій. Підкреслено, що сучасна міжнародна мобільність робочої сили формується на перетині глобальних тенденцій ринку праці, демографічних зрушень, цифровізації та наслідків зовнішніх шоків, зокрема воєн і криз безпеки, що зумовлює зростання її впливу на макроекономічну динаміку. Наголошено, що транснаціональні трудові потоки проявляються у двох взаємодоповнюючих вимірах – як міграційні переміщення між країнами, що забезпечують перерозподіл робочої сили у глобальному масштабі, та як канали циркуляції навичок, інновацій і фінансових ресурсів, пов’язані з інтеграцією національних економік у міжнародні виробничі та сервісні мережі. Показано, що багатовекторність економічних ефектів трудової мобільності – від грошових переказів і стабілізації ринків праці до розвитку людського капіталу та інституційних мереж – визначає її роль як одного з провідних механізмів підвищення економічної стійкості держав. Зроблено висновок, що в умовах повоєнного відновлення особливого значення набуває оптимізація впливу транснаціональних трудових потоків на національний розвиток, що вимагає переорієнтації політики у напрямі активного управління мобільністю, стимулювання повернення фахівців та залучення потенціалу діаспори до процесів відновлення економіки.
