Управління знаннями для формування інтелектуального потенціалу організації в умовах партнерства бізнесу, науки і освіти

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і прикладних аспектів управління знаннями як стратегічного механізму формування інтелектуального потенціалу сучасної організації, в основі якого знаходиться синергія бізнесу, науки та освіти. Доведено, що при переході до економіки знань людиноцентричність та інтелектуальний потенціал стають ключовими факторами інноваційного розвитку, адаптивності та конкурентних переваг організації. Уточнено сутнісні характеристики категорій «управління знаннями», «інтелектуальний потенціал», «партнерство бізнесу, науки та освіти», «синергія взаємодії». Здійснено аналіз теоретичних підходів до управління знаннями в контексті створення інтелектуального потенціалу організації. Доведений їх об’єктивний взаємозв’язок, при якому ефективне управління знаннями полягає у функціонування інтегрованої системи генерації, накопичення, передачі (трансферу) та використання знань як у межах організації, так і за рахунок зовнішнього партнерства. Розроблено інтегральну модель управління знаннями для формування інтелектуального потенціалу організації в умовах синергії бізнесу, науки і освіти. Сформульовані пріоритетні механізми взаємодії між партнерськими сферами, серед яких трансфер знань, технологій, дуальна освіта, формування та розвиток інноваційної інфраструктури, цифровізація, організаційне навчання та розвиток тощо. Особливої уваги приділено управлінню знаннями в умовах пошуку ефективних шляхів повоєнного відновлення української економіки для підвищення її конкурентоспроможності у контексті інтеграції до європейського та світового бізнес-простору. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання обґрунтованих підходів до впровадження та удосконалення процесів управління знаннями та загальної системи менеджменту в умовах адаптації до глобально-цифровізаційних викликів.