Трансформація публічної дипломатії в умовах глобалізації та діджиталізації: методологічні засади й практичні аспекти (український кейс)

Автор(и)

  • Микола Валерійович Трофименко кандидат політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, ректор, Маріупольський державний університет https://orcid.org/0000-0003-3169-1177

DOI:

https://doi.org/10.34079/2226-2830-2023-13-35-36-141-154

Ключові слова:

публічна дипломатія, дипломатичні актори, війна, мʼякий вплив, глобалізація, діджиталізація, національні інтереси, public diplomacy, diplomatic actors, war, soft power, globalisation, digitalisation, national interests

Анотація

В статті розглянуто проблематику трансформації публічної дипломатії під впливом процесів глобалізації та діджиталізації. Визначено ключові методологічні засади функціонування новітнього концепту публічної дипломатії, її відмінності від традиційного підходу через уточнення цільової спрямованості, кола дієвих акторів, критеріїв результативності, рівнів реалізації в системі міжнародних відносин, значущості при вирішенні спільних глобальних питань. Охарактеризовано етапи становлення публічної дипломатії в Україні, окреслено особливості функціонування системи української публічної в умовах війни, ознаки набуття нею новітнього характеру та основні складові успішності для захисту / просування національних інтересів у поточній діяльності і стратегічній перспективі

Посилання

Висоцький, О. Ю. та Висоцька, О. Є., 2020. Технології публічної дипломатії: методологічні принципи та практичний потенціал. Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 3(1), c. 139–147.

Земзюліна, Н. І. та Захарченко, М. В., 2021. Інституалізація публічної дипломатії: світовий та український досвід. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, 8, с. 8–22. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.248185

Птащенко, О. В., Пастушенко, А. О., Курцев, О. Ю. та Кулініч, А. С., 2021. Українська публічна дипломатія: минуле, сьогодення і перспективи. Вісник Східноукраїнського університету імені Володимира Даля, 3(267), с. 79–83.

Редько, Д., 2022. У 2022-му українська дипломатія остаточно утвердила Україну у якості одного з ключових суб’єктів міжнародної політики. Інформаційно-аналітичний портал «Укрінформ». [online]. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3635494-pidsumki-roku-ukraina-zdijsnila-strategicnij-perelom-u-diplomatii-sucasnosti.html>

Сивак, Т. В., 2009. Публічна дипломатія як інтеграційний компонент стратегічних комунікацій у публічному управлінні. Право та державне управління [online], 3(36), т. 2, c. 98–104. Доступно: <http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/3_2019/tom_2/17.pdf>

Українська призма: Зовнішня політика 2021. Аналітичне дослідження, 2022. ГО «Рада зовнішньої політики «Українська призма» , Фонд ім. Ф. Еберта. ТОВ «Вістка» Київ.

Черненко, Т. В., 2015. Пріоритети державної інформаційної політики в умовах гібридної війни. Стратегічні пріоритети, 37. c. 83–92.

Anholt, S., 2016. Competitive Identity: The New Brand Management for Nations, Cities and Regions. Palgrave Macmillan UK.

Brand Ukraine, 2022. Звіт про сприйняття України у світі за 2022 рік [online]. Available at: <https://brandukraine.org.ua/uk/analytics/zvit-pro-sprijnyattya-ukrayini-u-sviti-2022/>

Brown, Sh., 2001. Studemeister Margarita. Virtual Diplomacy: Rethinking Foreign Policy Practice in the Information Age. Information &Security, 7, pp. 28–44.

Cao, Wei, 2020. Public Diplomacy: Functions, Functional Boundaries and Measurement Methods. January 11th, DOI: 10.5772/intechopen.92664

Cull, N. J., 2009. Public Diplomacy: Lessons from the Past. Los Angeles: Figueroa Press, p. 17.

Global Soft Power Index 2022, 2022. BrandFinance [online] Available at: <https://brandirectory.com/softpower/>

Gregory, B., 2016. Mapping Boundaries in Diplomacy’s Public Dimension. The Hague Journal of Diplomacy [online], Available at: <https://brill.com/view/journals/hjd/11/1/article-p1_1.xml?language=en>

Nye, J. S., 2009. Get Smart: Combining Hard and Soft Power. Foreign Affairs, 88(4), рр. 160–163. DOI: https://doi.org/10.2307/20699631

Plavšak, K., 2005. Public Diplomacy: basic Concepts and Trends. Slovene scholarly journal Teorija in praksa – Theory and Practice, 41(3–4), pp. 643–658.

Rivera, T., 2020. The transatlantic relationship needs to reflect the Europe and United States of today. Atlantic Council [online]. Available at: <https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/the-transatlantic-relationship-needs-to-reflect-the-europe-and-united-states-of-today/>

Wichowski, A., 2011. Secrecy is for losers’: Why diplomats should embrace openness to protect national security. In: C. Bjola & M. Holmes (eds.). Digital diplomacy theory and practice. Oxon: Routledge, pp. 52–70.

Zaharna, R. S., & Huang, Z. A., 2022. Revisiting public diplomacy in a postpandemic world: The need for a humanity-centered communication logic. Communication and the Public, 7(1), pp. 7–14. DOI: https://doi.org/10.1177/20570473221078619

Zephoria, n.d. Top 15 Valuable Facebook Social Statistics [online]. Available at: <http://www.zephoria.com/>

Завантаження

Опубліковано

01.09.2023

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Трансформація публічної дипломатії в умовах глобалізації та діджиталізації: методологічні засади й практичні аспекти (український кейс). (2023). Серія: Історія. Політологія, 35-36, 141-154. https://doi.org/10.34079/2226-2830-2023-13-35-36-141-154