Національна стійкість: зміст та стратегія забезпечення в умовах війни та повоєнного відновлення
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-14-38-119-128Ключові слова:
національна стійкість (резильєнтність), соціальна стійкість, національна безпека, російсько-українська війна, повоєнне відновлення, national resilience, social resilience, national security, Russian-Ukrainian war, post-war recoveryАнотація
У статті на прикладі кейсу України розглянуто проблему змісту та стратегії забезпечення національної стійкості в умовах війни та повоєнного відновлення. Проаналізовано наукові підходи до концептуалізації національної стійкості. З’ясовано особливості стратегій національної стійкості сучасних держав залежно від поточних викликів для їх функціонування. Визначено ключові питання посилення національної стійкості України. Відзначено, що нині глобальним трендом є посилення національної стійкості до загроз і небезпек у фізичному та цифровому світі як в межах, так і поза межами держав. Підкреслено, що заходи зі забезпечення системи національної стійкості в сучасних державах спрямовані на розвиток спроможності запобігати загрозам та ризикам будь-якого характеру, а також здатність оперативно реагувати на загрози, швидко відновлюватись.
Посилання
Герасимчук, Т., 2022. Національна стійкість як детермінанта європейської інтеграції України. Політикус, 4, с. 18-28. DOI: 10.24195/2414- 9616.2022-4.3.
Назаров, М., 2020. Національна стійкість України: від концептуальних засад до практичної реалізації. Політикус, 2, с. 64-69. DOI: 10.24195/2414-9616- 2020-2-64-69.
Назаров, М., 2022. Соціальна стійкість на рівні територіальних громад в умовах сучасних викликів. Політикус, 2, с. 54-59. DOI: 10.24195/2414- 9616.2022-2.9.
Назаров, М., 2023. Соціальна стійкість як ресурс для післявоєнного відновлення територіальних громад в Україні. Політикус, 3, с. 35-38. DOI: 10.24195/2414- 9616.2023-3.6.
Пирожков, С., 2022. Національна стійкість: стратегія забезпечення. Український географічний журнал, 1 (118), с. 3-10. DOI: 10.15407/ugz2022.02.003.
Пирожков, С., Майборода, О., Хамітов, Н. та ін., ред. 2022. Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1025-р. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року, 2023. Урядовий кур’єр, 18 листопада, № 232.
Ткач, М., Пунда, Ю. та Дерев’янко, В., 2024, Розбудова сильної нації: роль національної стійкості, мобілізації та територіальної оборони. Наука і оборона, 1, с. 47-55. DOI: 10.33099/2618-1614-2024-24-1-47-55.
Указ Президента України № 392/202 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України», 2020. Урядовий кур’єр, 16 вересня, № 169.
Указ Президента України №479/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про запровадження національної системи стійкості», 2021. Урядовий кур’єр, 29 вересня, № 188.
Barnea, R., Weiss, Y. and Shemer, J., 2020. Health: an essential component of national resilience. Journal of Global Health Reports, 4, article e2020068. DOI: 10.29392/001c.14134.
Ben-Dor, G., Pedahzur, A., Canetti-Nisim, D. and Zaidise, E., 2002. The role of public opinion in Israel’s national security. American Jewish Congress: Congress Monthly, 69 (5), рр. 13-15.
Cabinet Office, 2021. The National Resilience Strategy. Government of the United Kingdom, [онлайн]. Доступно: <https://assets.publishing.service.gov.uk/media/ 60ed4b288fa8f50c7ba9b46d/Resilience_Strategy_-_Call_for_Evidence.pdf> [Дата звернення: 12 травня 2024].
Canetti, D., Waismel-Manor, I., Cohen, M. and Rapaport, C., 2014. What does national resilience mean in a democracy? Evidence from the United States and Israel. Armed Forces & Society, 40 (3), pp. 504-520. DOI: 10.1177/0095327X13478405.
Eshel, Y. and Kimhi, S., 2016. New Perspective on National Resilience: Components and Demographic Predictors. Journal of Community Psychology, 44 (7), pp. 833-844. DOI: 10.1002/jcop.21811.
Fletcher, D. and Sarkar, M., 2013. Psychological resilience: A review and critique of definitions, concepts, and theory. European Psychologist, 18 (1), pp. 12-23. DOI: 10.1027/1016-9040/a000124.
Friedland N., 2005. The “Elusive” Concept of Social Resilience. In: N. Friedland, A. Arian, A. Kirschnbaum et al., eds. The Concept of Social Resilience. Haifa: Samuel Neaman Institute, рр. 7-10.
Goodwin, R., Hamama-Raz, Y., Leshem, E. and Ben-Ezra, M., 2023. National resilience in Ukraine following the 2022 Russian invasion. International Journal of Disaster Risk Reduction, 85, article 103487. DOI: 10.1016/j.ijdrr.2022.103487.
Kimhi, S. and Eshel, Y., 2009. Individual and Public Resilience and Coping with Long Term Outcomes of War. Journal of Applied Behavioral Research, 14 (2), рр. 70-89. DOI: 10.1111/j.1751-9861.2009.00041.x.
Kimhi, S. and Eshel, Y., 2018. Measuring national resilience A new short version of the scale (NR-13). Journal Community Psychology, 47 (1), pp. 517-528. DOI: 10.1002/jcop.22135.
Kimhi, S., 2016. Levels of resilience: Associations among individual, community, and national resilience. Journal Health Psychology, 21, рр. 164-170. DOI: 10.1177/1359105314524009.
Masten, A.S., Best, K.M. and Garmezy, M., 1990. Resilience and development: Contributions from the study of children who overcome adversity. Development and Psychopathology, 2, pp. 425-444.
Myers-Smith, I.H., Trefry, S.A. and Swarbrick, V.J., 2012. Resilience: Easy to use but hard to define. Ideas in Ecology and Evolution, 5, pp. 44-53. DOI: 10.4033/iee.2012.5.11.c.
Norris, F.H., Stevens, S.P., Pfefferbaum, B. et al., 2008. Community resilience as a metaphor, theory, set of capacities, and strategy for disaster readiness. American Journal of Community Psychology, 41 (1-2). pp. 127-150. DOI: 10.1007/s10464-007-9156-6.
Reznikova, О., 2022. National resilience in a changing security environment. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.
Southwick, S.M., Bonanno, G.A., Masten, A.S. et al., 2014. Resilience definitions, theory, and challenges: Interdisciplinary perspectives. European Journal of Traumatic Psychology, 5, article 25338. DOI: 10.3402/ejpt.v5.25338.
