Київ очима преси: санітарні та інфраструктурні виклики за матеріалами міської періодики кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Автор(и)

  • Анна Володимирівна Гедьо докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
  • Марк Йосипович Мілютін магістрант спеціальності «Історія та археологія» Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0002-2676-9139

DOI:

https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-15-40-20-33

Ключові слова:

Київ, урбанізація, міське господарство, санітарія, інфраструктура, міська преса, контент-аналіз, історична реконструкція, Kyiv, urbanization, municipal economy, sanitation, infrastructure, urban press, content analysis, historical reconstruction

Анотація

Стаття досліджує стан міського господарства Києва наприкінці XIX – на початку XX століття через призму матеріалів міської періодики. За допомогою комплексного аналізу газет «Киевлянин», «Рада» та «Киевская мысль» проведено реконструкцію повсякденного життя мешканців міста, виявити ключові проблеми міського господарства того часу та взаємодії киян з міською владою у вирішенні гострих екологічних, соціальних та інфраструктурних проблем. Застосування методу контент-аналізу текстів періодичних видань дозволило виявити, що швидка урбанізація Києва наприкінці XIX – на початку XX ст. призвела до загострення низки взаємопов’язаних проблем: забруднення довкілля промисловими та побутовими відходами; дефіциту якісної питної води; перевантаження транспортної інфраструктури  та продовольчих криз, які проявлялися як у нестачі окремих продуктів, так і в загальному погіршенні їхньої якості. Виявлено, що швидкий темп зростання міста перевищував можливості міської інфраструктури, що, у свою чергу, сприяло погіршенню санітарно-епідеміологічної ситуації та загостренню соціальної напруги.

Аналіз матеріалів міської періодики свідчить, що міська влада здійснювала низку ініціатив для вирішення виявлених проблем, зокрема, впроваджувала нові санітарні норми, інвестувала у розвиток інфраструктури та розробляла регуляторні акти. Проте, ефективність цих заходів була обмежена низкою факторів, серед яких: обмежені фінансові ресурси, корупція, відсутність комплексного планування, слабка координація дій різних міських служб та суспільний опір інноваціям.

Результати дослідження сприяють глибшому розумінню історичних аспектів управління міськими ресурсами та можуть бути використані для розробки сучасних стратегій містобудування, зокрема, для розробки ефективних механізмів залучення громадськості до процесу прийняття рішень та моніторингу якості міського середовища.

Завантаження

Опубліковано

24.04.2025

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Київ очима преси: санітарні та інфраструктурні виклики за матеріалами міської періодики кінця ХІХ – початку ХХ ст. (2025). Серія: Історія. Політологія, 40, 20-33. https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-15-40-20-33