Інформаційна гігієна в еру цифрових загроз: від пропаганди до гібридних атак
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2830-2024-15-40-185-195Ключові слова:
інформаційна безпека, гібридна війна, інформаційна гігієна, стратегічні комунікації, пропаганда, дезінформація, кібербезпека, інформаційні війни, психологічні операції (ІПСО), російська агресія, віртуальна армія, information security, hybrid warfare, information hygiene, strategic communications, propaganda, disinformation, cybersecurity, information wars, psychological operations (PsyOps), Russian aggression, virtual armyАнотація
Актуальність теми пов’язуємо з тим, що формування інформаційного суспільства та впровадження передових технологій у сферах інформації, телекомунікацій і зв'язку сприяли розвитку глобальних мереж і створенню нових можливостей для обміну даними. У 1990-х роках ХХ століття цифрова конвергенція відкрила широкі перспективи для інформаційного прогресу, що призвело до економічного зростання та інновацій у ХХІ столітті. Розглянуто концепцію стратегічних комунікацій, яка включає інформаційну гігієну та спрямована на вплив на громадську думку через різноманітні інформаційні операції. Виявлено, що стратегічні комунікації є важливим інструментом управління складними соціальними системами, захищаючи суспільство від деструктивного впливу інформації. Стаття аналізує важливість інформаційної безпеки для держави, особливо в контексті війни. Інформація може одночасно підтримувати стабільність держави та сприяти її розвитку, але також нести загрозу національним інтересам. Україна повинна приділяти особливу увагу захисту національного інформаційного простору, враховуючи ризики, пов'язані з гібридною війною, яку веде Росія. Автори підкреслюють, що стратегічні комунікації є ключовим елементом забезпечення інформаційної безпеки, а дотримання інформаційної гігієни повинно бути інституціоналізовано. Важливо, щоб Україна зберігала незалежність у своїй інформаційній політиці, ефективно реагуючи на загрози та маніпуляції, особливо в умовах активних воєнних дій. Стаття також розглядає вплив російської гібридної війни, яка об'єднує різні види воєнних дій, включаючи кібер- та інформаційні атаки. У цьому контексті українська "віртуальна армія" відзначається як ефективний інструмент протидії, що перевершує російські спроби маніпуляції через ботів та пропаганду. Автори звертають увагу на важливість підготовки населення до можливих інформаційних атак через підвищення рівня медіаграмотності та критичного мислення. Крім того, вони описують роль України в міжнародних інформаційних процесах та наводять приклади успішних ініціатив, таких як проєкт "Stopfake", спрямованих на боротьбу з дезінформацією. Зроблено акцент на необхідності активного захисту національного інформаційного простору, посилення медіаграмотності та стратегічних комунікацій, що є критично важливими для забезпечення національної безпеки України в умовах гібридної війни.
