Трансформація Ак-Мечеті у Сімферополь (XVIII–XIX ст.): від традиційного осердя до імперського центру
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1521-2026-16-44-51-61Ключові слова:
Ак-Мечеть, Сімферополь, деколоніальний підхід, колоніальна оптика, калга-султан, «Грецький проєкт», культурний геноцид, символічне насильство, тревелоги, некрополі (мезари), Ak-Mechet, Simferopol, postcolonial discourse, colonial optics, kalga-sultan, "Greek Project", cultural genocide, symbolic violence, trevelogies, necropolises (graveyards)Анотація
У статті досліджено перетворення Ак-Мечеті на Сімферополь у XVIII-XIX століттях крізь призму деколоніального підходу. Автор спростовує міф про «цивілізаційну місію» імперії та доводить, що нове місто було насильницьки накладене на існуючий політичний центр Кримського ханату - резиденцію калги-султана.
Аналіз записок мандрівників дозволив викрити колоніальну оптику спостерігачів, яка маркувала традиційний простір як «хаотичний» задля виправдання його примусової перебудови. У розвідці обґрунтовано, що руйнування палацу калги-султана та мусульманських некрополів було свідомою політикою tabula rasa, спрямованою на стирання пам’яті корінного народу.
Досліджено зіткнення східної забудови та регулярного імперського планування, яке використовувалося як інструмент адміністративного контролю. Також розкрито роль «Грецького проєкту» у зміні назви міста для привласнення античної спадщини та ігнорування мусульманського минулого. Переосмислення цих процесів визначено як важливий чинник національної безпеки України та розуміння методів російської експансії в Криму.
