Політичні детермінанти «стратегічної культури» сучасної середньої держави
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1521-2026-16-44-142-153Ключові слова:
стратегічна культура, середня держава, політичні детермінанти, стратегічна автономія, цивілізаційна держава, стратегічні субкультури, Індія, безпекознавство, компаративний аналіз, strategic culture, middle power, political determinants, strategic autonomy, civilizational state, strategic subcultures, India, security studies, comparative analysisАнотація
Стаття присвячена систематизації та критичному аналізу політичних детермінант «стратегічної культури» сучасних середніх держав. На підставі структурно-функціонального аналізу новітніх досліджень стратегічної культури виокремлено шість ключових груп саме політичних детермінант: політична географія та геополітика; колективна (і здебільшого цілеспрямовано конструйована) пам'ять та травматичний досвід; організаційна соціалізація еліт у структурах влади; ідентичність та ідеологія; стратегічні наративи і дискурсивні практики; інституційна архітектура цивільно-військових відносин. Компаративний аналіз кейсів Австралії, Канади, Індії та Пакистану ілюструє як спільні закономірності, так і унікальні особливості конфігурацій стратегічних культур середніх держав. Особлива увага приділяється Індії як «державі-цивілізації» з відмінною конфігурацією детермінант: поєднанню принципу «стратегічної автономії», цивілізаційної ідентичності (васудхайва кутумбакам), реалістичної традиції (Артхашастра) та нової асертивності. Доведено необхідність застосування концепції «стратегічних субкультур» для пояснення одночасної безперервності й змін у стратегічній поведінці середніх держав.
