Вивчення німецької мови як інструмент соціальної адаптації українських біженців за кордоном
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2830-2023-13-25-116-125Keywords:
соціальна адаптація, українські біженці, інтеграційні курси, німецька мова, пізнавальна активність, social adaptation, Ukrainian refugees, integration courses, German language, cognitive activityAbstract
Статтю присвячено проблемам соціальної адаптації українських біженців у Німеччині, що мають теоретичне та практичне значення в контексті масштабної російської агресії проти України. Співавтори ставлять за мету визначити, якою мірою успішне оволодіння німецькою мовою сприяє облаштуванню наших земляків, обговорити труднощі та проблеми, що виникають.
Дається визначення соціальної адаптації як процесу і результату активного пристосування індивіда або соціальної групи до вимог та очікувань учасників нової соціальної спільноти. Окремо наголошується на важливій ролі безкоштовних інтеграційних курсів, що дозволяють сформувати навички ділової та розмовної мови для повноцінних соціальних і трудових інтеракцій. Предметом емпіричного дослідження було обрано пізнавальну активність особистості, а його методами - включене спостереження (за участі співавторки статті) та анкетне опитування у групі курсантів з м. Фалькензе.
У ході аналізу зібраної інформації визначено високі показники групової активності та добросовісності респондентів, що свідчить про добру мотивацію та зацікавленість у навчанні. Також майже всі опитувані отримали високі бали за шкалою адаптованості, оскільки вже мають постійне (орендоване або надане безкоштовно) житло, можуть облаштовувати побут та впевненіше дивитися у майбутнє. При цьому перешкодою для успішної соціальної адаптації є відсутність роботи у абсолютної більшості респондентів.
Разом з цим умовно високі знання мови зафіксовано лише у чверті, а незадовільні – майже у третини курсантів, адже до вимушеної міграції лише 2 із 16 учасників групи хоча б якось знали німецьку. Це досить неоднозначно впливає на ступінь включення до німецькомовного середовища. З одного боку, українці впевнено спілкуються у найпростіших соціальних ситуаціях та орієнтуються у просторі, але з іншого – нечасто контактують із носіями німецької мови та поки що не можуть долучитися до символічного споживання культурних надбань.
Співавтори доходять висновку, що залучення до мовного простору дозволяє нашим співгромадянам пом’якшити наслідки «культурного шоку», підвищити стресостійкість, краще розібратися, як облаштовано суспільство, в якому вони опинилися. Також відзначається, що на тлі затягування війни важливо не допустити соціальної ізоляції українців у Німеччині. З цією метою доцільно доповнити навчальні програми інтеграційних курсів історичним та культурним компонентами.
References
Борисов, Р. 2020. Макс Вебер і сучасність: модернізація, раціоналізація, легітимація. Український соціологічний журнал , 24, с. 14–22. DOI: https://doi.org/10.26565/2077-5105-2020-24-02
Галецька, І. 2003. Самоефективність у структурі соціально-психологічної адаптації. Вісник Львівського університету. Сер. «Філософські науки» , 5, с. 433–442.
Донченко, Е. та Овчаров, А., 1999. Адаптационный невроз социума как следствие управленческого кризиса. Социология: теория, методы, маркетинг , 1, с. 173–190.
Злобіна, О. Г. та Тихонович, В. О., 2001. Суспільна криза і життєві стратегії особистості . Київ : Стилос.
Іванова, О. та Шепелева, А., 2023. Німеччина прийняла понад мільйон українських біженців. Deutsche Welle [online] Доступно: https://www.dw.com/uk/nimeccina-prijnala-ponad-miljon-ukrainskih-bizenciv/a-64705743 (Дата звернення: 12.04.2023).
Камбур, А. В., 2012. Соціальна адаптація особистості . Чернівці : «Золоті литаври»
Капитонов, Э. А., 2000. История и теория социологии: учебное пособие для вузов . Москва : «Издательство ПРИОР».
Лобанова, А. С., 2004. Феномен соціальної мімікрії . Київ : Інститут соціології НАН України.
Найдьонов, О. Г., 2016. Значення соціокультурного розуміння соціогенезу в американській соціально-філософській думці для сучасного постіндустріального суспільства. Актуальні питання філософії та соціології , 13, с. 38–42.
Плющ, В. А., 2021. Соціокультурна адаптація мігрантів: концептуалізація, етапи та їхня динаміка. Актуальні питання філософії та соціології , 31, с. 58–68 DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i31.1004
Європейський Союз, 2006. Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя» від 18 грудня 2006 року. Верховна Рада України [онлайн]. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975#Text> (Дата звернення 18.04.2023).
Ручка, А. О. та Танчер, В. В., 2019. Компетентність як чинник міжкультурної комунікації в глобалізованому світі. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти , 3, с. 247–256 DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.3.2019.159127
Спенсер, Г., 2019. Соціологія як предмет вивчення. В: Л. Й. Гуменюк, ред. Соціологія: Хрестоматія (від першоджерел до сучасності) . У 2-х т. Львів: ЛьвДУВС. Т. 1, с. 71–93.
Тарасюк, І. В., 2011. Культурний шок як один із чинників адаптації та реадаптації мігрантів до нового соціокультурного середовища. Психологічні перспективи , 17, с. 232–240.
Туленков, М. В. та Вербецька, Т. О., 2016. Активність соціальна. Велика українська енциклопедія [online] Доступно: <https://vue.gov.ua/Активність соціальна> (Дата звернення: 12.04.2023).
Ходорівська, Н., 2004. Ситуаційні негативи повсякдення та адаптивні ресурси людини. Соціологія: теорія, методи, маркетинг , 4, с. 140–157.
Хуткая, С., 2007. Социальная адаптированность личности: концептуализация понятия. Социология: теория, методы, маркетинг , 2, с. 164–175.
Шюц, А., 1988. Структура повседневного мышления. Социологические исследования , 2, с. 129–137.
Щудло, С. А. та Волович, В. І., 2016. Адаптація соціальна. Велика українська енциклопедія . [online] Доступно: <https://vue.gov.ua/Адаптація соціальна> (Дата звернення: 12.04.2023).
