Конфігурація фестивального процесу мистецтв ілюзіонізму в діалогах міжкультурної взаємодії
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2849-2022-12-23-45-57Keywords:
естрада, мистецтво, театр, цирк, фестиваль, міжкультурна комунікація, культура, variety, art, theater, circus, festival, intercultural communication, cultureAbstract
У статті проаналізовано специфіку фестивального руху ілюзійного мистецтва, вплив даного феномену на поле міжкультурної взаємодії. Наголошено на трансформаційних процесах зазначеного явища, шляхом порівняння визначена проблематика виділеного соціокультурного процесу. Метою дослідження є розкриття чіткого механізму в послідовності функціонування фестивалів ілюзіонізму для відтворення самостійної динаміки в середині країни, що надає безсумнівні перспективи соціокультурного, економічного характеру. Обґрунтована значущість даного процесу, який вбирає в себе основні сучасні спрямування арт-ринку, об’єднавшись в загальну систему як вербальної так і не вербальної комунікації всього світу. Методологічними засадами дослідження є історичний, герменевтичний та структурно-функціональний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в проблемному полі культурології, проаналізовано фестивалі мистецтва ілюзіонізму. Методами дослідження є: компаративний, який дав змогу шляхом порівняння встановити відмінність історичних явищ в фестивальному процесі ілюзіонізму; аналітичний сприяв висвітленню характерної специфіки та особливостей фестивалів ілюзійного мистецтва; типологічний допоміг визначити основні під типи фестивалів ілюзіонізму, а також сформував динаміку зазначеного фестивального руху в проблемному полі України. Висвітлено українську школу мистецтва «Ілюзії та маніпуляції» її особливість та роль в інтеграційному шляху до співпраці з міжнародним простором зазначеного інституту, який надає чіткі можливості кооперації та симбіозу міжкультурного обміну крізь призму фестивального процесу мистецтва ілюзіонізму. У висновках автор підкреслює, що фестивальна дія націленого явища, створює перспективи для розвитку країни, утворює ряд діалогової систематичності міжкультурного виміру Такий процес істотно відкриє нове поле міжкультурної взаємодії, зможе ідентифікувати та поширити українську культуру в багатовимірному аспекті.
The article analyzes the specifics of the festival movement of illusion art, the impact of this phenomenon on the field of intercultural interaction. Emphasis is placed on the transformational processes of this phenomenon, by comparison the problems of the selected socio-cultural process are determined. The aim of the study is to reveal a clear mechanism in the sequence of functioning of festivals of illusionism to reproduce the independent dynamics in the middle of the country, which provides undoubted prospects for socio-cultural, economic nature. The significance of this process, which incorporates the main modern trends of the art market, is united in a common system of both verbal and non-verbal communication around the world. The methodological principles of the study are historical, hermeneutic and structural-functional. The scientific novelty of the study is that for the first time in the problematic field of culturology, the festivals of the art of illusionism are analyzed. The research methods are: comparative, which made it possible by comparison to establish the difference between historical phenomena in the festival process of illusionism; analytical contributed to the coverage of the specifics and features of festivals of illusion art; typological helped to determine the main types of festivals of illusionism, as well as formed the dynamics of this festival movement in the problem field of Ukraine. The Ukrainian School of Art "Illusions and Manipulations" highlights its feature and role in the integration path to cooperation with the international space of the institute, which provides clear opportunities for cooperation and symbiosis of intercultural exchange through the prism of the festival process of illusionism. In conclusion, the author emphasizes that the festival action is a targeted phenomenon, creates prospects for the country's development, creates a number of dialogic systematic intercultural dimension.
References
Акопян, А.А., 2000. Лучшие фокусы. Санкт–Петербург: Диамант : Золотой век, с.15–23.
Быкова, Э. В., 2002. Культура народная, элитарная и массовая. В: Е.П. Корякина, Э. В. Быкова, Н. П. Шевцова. Культурология как общая теория культуры. Москва: Моск. гос. ин-т электроники и математики, c.15–64.
Берг, М., 1998. Рейтинг искусства в зеркале современной прессы и стратегии критики. В: Е. Коловская, ред. Современное искусство и средства массовой информации : Материалы семинара, 26-28 сент. 1997 г., Дача Кочубея, г. Пушкин. Санкт–Петербург, с.28–34.
Вадимов A.A. и Тривас. М.А., 1966. От магов древности до иллюзионистов наших дней: Очерки истории иллюз. искусства. Москва: Искусство, c.3–25.
Полонский, Д. Ф., 1971. Всемирные фестивали молодёжи и студентов. В: А.М. Прохоров, ред. Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд. Москва: Советская Энциклопедия, Т.5. с. 449–450.
Jones, G.M., 2008. The Family Romance of Modern Magic: Contesting Robert-Houdin’s Cultural Legacy in Contemporary France. In: F. Coppa, L. Hass, J. Peck, eds. Performing Magic on the Western Stage. Palgrave Studies in Theatre and Performance History. New York: Palgrave Macmillan, pp.33-63. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230617124_3
Thorndike L., 1923. A history of magic and experimental science. New York, Macmilla, Volume 1. pp.28–34.