Інтермедії Якуба Гаватовича у ґенезі української драматургії абсурду: культурологічна рецепція

Abstract

Культурологічний аналіз значущості Інтермедій Якуба Ґаватовича (Ґавата) у ґенезі української драматургії абсурду значною спрятиме розумінню особливостей культурного діалогу в України, соціального контексту творчої діяльності, сценічних інновацій українського експериментального театру. Метою представленої розвідки є огляд елементів дискурсу абсурду Інтермедіях Ґаватовича. Досягненню визначеної мети сприяло широке використання методів культурологічного аналізу, що допомогло систематизувати наявні джерела літературної творчості Ґаватовича та значний біографічний матеріал, дозволивши відтворити специфіку культурного контексту життя автора. Результати дослідження доведять, що Інтермедії Гаватовича включають такі елементи драматургії абсурду: фарс, гротеск, соціальна сатира сприяли. І зазначено, що саме ці жанрові елементи Інтермедій Ґаватовича, тональність його творів, художні прийоми, використані авторам, надають можливості визначити елементи драматургії абсурду в Інтермедіях Ґаватовича як спосіб символічного спротиву колоніальному пануванню. Вважаємо, що саме цей, постколоніальний, аспект творчості автора є найбільшою мірою затребуваним сучасним українським соціумом й театральним мистецтвом – зокрема.