«Фольгова» ікона як символ народного спротиву радянському атеїзму: розвиток феномену «фольгової» ікони на українському Поліссі

Abstract

Розвиток процесу формування національної ідентичності надзвичайно важливий в період російсько-української війни, адже саме в цей момент формуються світоглядні позиції, консолідуються цінності українського етносу, розвивається самопошук народності у суспільній площині, відбувається процес абстрагування від чужорідних наративів, штампів, комплексів. Велику роль у цьому процесі відіграє традиційна культура та релігійний сигмент свідомості українців, що в ході історико-культурного процесу синкретизувалися у духовну субстанцію української національної філософії. Саме вона стала основним прецентентом і, паралельно, головним блокуючим аспектом розвитку атеїстичної радянської ідеології, як найбільш вирогідного інструменту нівелювання національної свідомості, народної самобутності, розуміння етнічної ідентифікації. Відповідно, на підсвідомому рівні українського народу сформувався комплекс засобів спротиву загрозі знищення, проявом якого стали елементи релігійної атрибутики в контексті традиційної культури - зокрема, з’являється та активно масштабується феномен так званих «фольгових» ікон, який має глибоке українське народне історичне та культурне коріння, що легко адаптовується під соціальні можливості та релігійну ситуацію віруючих українців з метою збереження національної ідентичності, зокрема, на українському Поліссі.

Останнім часом до визначення проблеми релігійності українського народу через прояв у народній культурі, мистецтві в історії України, а саме - початків розвитку «фольгової» ікони першопроходцями стали В. Шуліка та І. Гончар (ієродиякон Януарій), які відкрили для дослідників феномен «борисівської» ікони, яка виникає на українській Слобожанщині. Дана інформація нівелює позицію російської думки щодо «совєцкої ікони». В більшості авторка послуговується матеріалами власних польових досліджень щодо розвитку проблеми поширення «фольгової» ікони на українському Поліссі в контексті проявів традиційної культури, а також використовує матеріали справ Державного архіву Рівненської області щодо ситуації релігійного становища в регіоні в контексті радянської антирелігійної політики для висвітлення соціально-культурного преценденту масштабного та активного розвитку даної традиції на Рівненщині.