Візуалізація музики в танці: культурологічний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1343-2025-15-29-7-14Keywords:
візуальність, музика, танець, культурологія, сучасний танець, хореографія, перформанс, міська танцювальна культура, музичний колаж, інтерпретація, сучасні хореографічні практики, visuality, music, dance, cultural studies, modern dance, choreography, performance, urban dance culture, musical collage, interpretation, contemporary choreographic practicesAbstract
У статті розглядаються проблеми взаємодії музики і танцю, хореографічної візуалізації музики. На основі вивчення сучасних наукових джерел розкриваються питання творчості знакових постатей у хореографії, які здійснили вплив на хореографію ХХІ століття. Авторські рефлексії професійних хореографів спрямували на аналіз вистав Іржі Кіліана «Stoolgame» і Лідії Вос «На межі ілюзії» та виокремлення в них послідовності у взаємодії «музика – танець (хореографія) – візуалізація». Така послідовність визначила специфіку презентації оригінальної музичної композиції норвезького композитора Арне Нордхейма зі смисловим навантаженням від політичних подій (вторгнення радянських військ до Чехословаччини, 1968) у хореографію «Stoolgame» І. Кіліана. Музичний колаж з творів Й. С. Баха, Ф. Трістано, К. Крейга, Д. Хоупа, В. Мертенса, Д. О'Галлорана, В. Аксельрода, Т. Гонсінорі Кондо, Т. Сімони та інших авторів – презентував серію мініатюр Лідії Вос «На межі ілюзії». Музичний колаж з різних стилів у візуалізував хореографічні пошуки авторки. Металеві тембри, побутові звуки посилили виразність сценічного простору з наростаючою емоційною напругою.
