Соціальна інтеграція українців після вимушеної міграції за кордон (на прикладі Грузії)

Abstract

У статті розглянуто процес соціальної інтеграції українців у Грузії після вимушеної міграції та вплив цього процесу на їхнє життя та грузинське суспільство загалом. Визначено, що соціальна інтеграція українців після вимушеної міграції за кордон є важливим аспектом, який впливає на їхнє життя та добробут. Українці можуть знаходитися у важкому становищі, коли вони змушені покинути свою країну через конфлікти, війну, економічну нестабільність чи інші фактори. Соціальна інтеграція полягає у включенні цих осіб у новий соціокультурний, економічний і політичний контекст країни прийому та включає у себе наступні складові: подолання травматичного досвіду та структурних перешкод, культурна адаптація, мовна адаптація, трудова інтеграція, соціальна підтримка та включеність, легальний статус та правовий захист, культурний обмін та співробітництво, соціальна диверсифікація. Сформовано соціально-демографічний портрет українського мігранта, який включає вік та стать, освіту, професійну спрямованість, сімейний стан, мовну адаптацію, місце проживання, зайнятість. Зазначено, що вивчення соціальної інтеграції є фундаментальним напрямком в соціології, оскільки розкриває процеси, що відбуваються в суспільстві і впливають на життя індивідів. Теоретичні підходи до соціальної інтеграції визначаються різними підходами та парадигмами в соціології. Доведено, що розуміння та вимірювання соціальної інтеграції мають велике значення для розробки політики та програм інтеграції, які сприяють успішній адаптації мігрантів та їхній взаємодії з приймаючим суспільством.