Наративи окупантів про театральну справу Маріуполя
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1343-2025-15-29-114-122Ключові слова:
наративи, фейки, дезінформація, Маріуполь, театр, пропаганда, Україна, культура, маніпуляція, narratives, fakes, disinformation, Mariupol, theater, propaganda, Ukraine, culture, manipulationАнотація
У статті висвітлені основні наративи окупантів про театральну справу Маріуполя. Наголошено, що одним з головних міфів сучасності про театральне мистецтво, які поширювали окупанти стала теза, що Маріупольський драмтеатр України був зруйнований українськими військовими. Розвінчано, ще один фейк – на території Маріуполя найбільшим попитом користувалися виступи російськомовних митців. Зазначено, що окупанти таож поширюють фейк, що напередодні повномасштабного вторгнення рф у театрі Маріуполя підтримували лише російську культуру та неохоче грали в україномовних виставах, які не користувалися популярністю серед маріупольських театралів. Втім у драматичному театрі Маріуполя працювали театральні митці, які раділи можливості ставити україномовні вистави, що користувалися неабияким успіхом серед маріупольських глядачів.
Підкреслено, що за допомогою своїх фейків і наративів пропагандисти рф намагаються створити вигадану історію про театральну культуру Маріуполя, в якій росія виступає як “визволитель”, та головний просвітитель, а Україна – як “агресор”, який змушував вивчати та популяризувати свою культуру. Це дозволяє рф легітимізувати свою присутність на окупованих територіях і намагатися побудувати нову історію, в якій вона стає не просто “силою миру”, а “героєм”, що відновлює “справедливість”. Зауважено, що всі ці фейки і вигадані наративи не можуть стерти справжню історію театральної культури Маріуполя.
