Прометейя та епіметейя як настанови культури: релігійно-міфологічний та ономато-семантичний зріз

Анотація

У статті розглядаються прометейя та епіметейя як культуроутворювальні настанови, які визначають собою певні горизонти існування людства. Актуальність обумовлена фундаментальною роллю бінарних структур у культурі, серед яких окреме місце займають прометейя та епіметейя. Метою є розкриття релігійно-міфологічних та ономато-семантичних граней позначених установок. Мета досягається через використання можливостей дескриптивного, герменевтичного, структуралістського, трансцендентального методів. Результати дослідження: артикульовані ключові релігійно-міфологічні аспекти прометейї та епіметейї: конфлікт, забуття, дуальність, порушення правил; з’ясовані три ономато-семантичні аспекти прометейї та епіметейї: інтенційнональний – спрямованість у прийдешнє та минуле, екзистенційний – турбота, дбайливість та конкретний досвід з отриманими перевагами та помилками, аксіологічний – повага, шанування та рефлексія, самоусвідомлення. З’ясовано, що прометейя та епіметейя проявляє себе на індивідуальному рівні у вигляді протенціальних та ретенціальних структур свідомості, на рівні інтелектуальних спільнот – в утворенні нового знання та закріпленні досягнутих результатів, на рівні соціумів – у футуристичній та реверсивній історіософській спрямованості.