Інституційні й організаційні моделі підтримки святково-обрядової традиції Полісся в історичній динаміці України
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1343-2025-15-30-46-55Ключові слова:
інституційні моделі, організаційні форми, святково-обрядова традиція, Полісся, нематеріальна культурна спадщина, institutional models, organizational forms, festive and ceremonial tradition, Polissya, intangible cultural heritageАнотація
Стаття присвячена дослідженню еволюції інституційних та організаційних моделей підтримки святково-обрядової традиції Полісся в історичній динаміці України. Виявлено розвиток механізмів збереження поліської обрядовості. Розглянуто первинну модель підтримки через громаду та церковні парафії, що забезпечували автентичність обрядових практик через міжпоколінну передачу та релігійну легітимацію народних звичаїв. Досліджено етнографічний період, коли наукове документування та фольклористичні експедиції стали формою опосередкованої підтримки через введення традицій до наукового обігу. Проаналізовано суперечливу модель радянського періоду, що поєднувала ідеологічні обмеження з державним патронажем фольклорних практик крізь призму мережі установ культури та професіональних колективів. Визначено роль академічного сектору у систематичному документуванні традицій та створенні наукової бази для охорони спадщини. Встановлено, що період державної незалежності характеризується формуванням багаторівневої системи інституційної підтримки через міжнародні конвенції, національні переліки, проектне фінансування культурних фондів, цифровізацію та інтеграцію у культурний туризм. Доведено, що сучасна модель поєднує державну підтримку, міжінституційну координацію та економічні стимули для громад, що створює комплексну систему збереження живої традиції відповідно до міжнародних стандартів охорони нематеріальної культурної спадщини.