Цифровий розрив чи цифрова нерівність? Нові виміри глобальних асиметрій соціально-економічного розвитку і міжнародної торгівлі в умовах техноглобалізму
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2822-2023-13-25-45-57Keywords:
соціально-економічний розвиток, глобальна нерівність, технологічний розвиток, інноваційний розвиток, техноглобалізм, цифрова економіка, цифровий розрив, цифрова нерівність, цифрові бізнес-моделі, цифрова торгівля, міжнародна торгівля, світова економіка, ринок праці, безробіття, пандемія, socio-economic development, global inequality, technological development, innovative development, technoglobalism, digital economy, digital divide, digital inequality, digital business models, digital trade, international trade, world economy, labor market, unemployment, pandemicAbstract
Мета дослідження полягає у виокремленні характерних ознак феноменів «цифрова нерівність» і «цифровий розрив» з позицій глобальних викликів соціально-економічному розвитку і міжнародній торгівлі в умовах техноглобалізму. Стверджується, що техноглобалізм постає водночас своєрідним конструктором нової економічної реальності, в якій на технології покладено функцію генератора економічного розвитку і зростання, і результатом посилення асиметрій міжнародного поділу в умовах транснаціоналізації світового господарства. Проведений аналіз дозволив встановити, що цифровий розрив найвиразніше проявляється, по-перше, у використанні цифрових технологій (через наявність базової інфраструктури, доступності тощо), по-друге, у перевагах, отриманих від цифрових технологій, і, по-третє, у рівні цифрових навичок. Параметри, за якими визначають цифровий розрив, включають, головним чином, стан розвитку країни порівняно із іншими країнами (розрив у потужностях, розрив в участі, розрив результатів), стан розвитку урбанізованих та сільських територій та їхнього населення, показники індивідуального доходу, рівня освіченості, вікової структури (розрив доступу, розрив грамотності, розрив у використанні) у межах країни та у порівнянні між країнами. Цифровий розрив існує у всіх цифрових інноваційних технологіях і має потенціал до загострення, проявляючись в ефекті Матвія та ефекті цифрового витіснення. Цифрова трансформація економіки супроводжується збільшенням запиту на автоматизацію виробничих процесів, у результаті чого формується необмежений резерв роботизованої робочої сили в секторі, схильному до автоматизації, що деформує міжнародний ринок праці. Така «резервна армія роботів» поступово витісняє робочу силу із сектора, схильного до автоматизації, до сектору, стійкого до автоматизації, у процесі, який можна назвати «цифровим витісненням», і який супроводжується зростанням безробіття і зменшенням вартості оплати праці, що свідчить про загострення соціально-економічної нерівності.
References
Accenture, 2021. Make the Leap, Take the Lead. [online] Available at: <https://www.accenture.com/content/dam/accenture/final/a-com-migration/thought-leadership-assets/make-the-leap-take-the-lead-report.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Brynjolfsson, E. and McAfee, A., 2014. The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies. New York / London: W. W. Norton & Company.
Campbell, D., 2001. Can the digital divide be contained? International Labour Review, 140 (2), pp. 119–141.
Christensen, C. M., 1997. The innovator’s dilemma: when new technologies cause great firms to fail. Boston, MA: Harvard Business Review Press.
DiPrete, T. A. and Eirich, G. M., 2016. Cumulative Advantage as a Mechanism for Inequality: A Review of Theoretical and Empirical Developments. Annual Review of Sociology, 32, pp. 271–297.
Elkjaer, T. and Damgaard, J., 2018. How Digitalization and Globalization have Remapped the Global FDI Network. [online] Available at: <https://www.oecd.org/iaos2018/programme/IAOS-OECD2018_Elkjaer-Damgaard.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Fong, M., 2009. Digital Divide: The Case of Developing Countries. Issues in Informing Science and Information Technology, 6, pp. 471-478.
Ho, C-C. and Tseng, S-F., 2006. From digital divide to digital inequality: the global perspective. International Journal of Internet and Enterprise Management, 4 (3), pp. 215–227.
Ingram, G., 2021. Bridging the global digital divide: A platform to advance digital development in low- and middle-income countries. [online] Available at: <https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2021/05/bridging-the-digital-divide_final.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Knickrehm, M., Berthon, B. and Daugherty, P., 2016. Digital Disruption: The Growth Multiplier. Optimizing digital investments to realize higher productivity and growth. Dublin. [online] Available at: <https://www.anupartha.com/wp-content/uploads/2016/01/Accenture-Strategy-Digital-Disruption-Growth-Multiplier.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Kraus, K. and Kraus, N., 2023. The nature of digital transformation. Energy of the economy. How to feel, understand and use it: Scientific monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”.
NTIA, 1999. Falling Through the Net: Defining the Digital Divide. [online] Available at: <https://ntia.gov/report/1999/falling-through-net-defining-digital-divide> (Accessed 12 May 2023).
OECD, 2021. Understanding the Digital Divide. [online] Available at: <https://www.oecd.org/sti/1888451.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Ohemeng, F. L. K. and Ofosu-Adarkwa, K., 2014. Overcoming the Digital Divide in Developing Countries: An Examination of Ghana’s Strategies to Promote Universal Access to Information Communication Technologies (ICTs). Journal of Developing Societies, 30 (3), pp. 297–322.
Reznikova, N., Ivashchenko, O. and Rubtsova, M., 2020. Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development. Економіка та держава, 7, c. 24–31.
Robinson, L., Cotten, S. R., Ono, H., Quan-Haase, A., Mesch, G., Chen, W., Schulz, J., Hale, T. M. and Stern, M. J., 2015. Digital inequalities and why they matter. Information, Communication & Society, 18 (5), pp, 569–582.
Roztocki, N., Soja, P. and Weistroffer, R., 2019. The role of information and communication technologies in socioeconomic development: towards a multi-dimensional framework. Information Technology for Development, 25 (2), pp. 171–183.
Schlogl, L. and Sumner, A., 2020. Disrupted Development and the Future of Inequality in the Age of Automation. Cham: Palgrave Pivot.
Schlogl, L., 2020. Leapfrogging into the Unknown: The Future of Structural Change in the Developing World. [online] Available at: <https://www.econstor.eu/bitstream/10419/229249/1/wp2020-025.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Sheehy, A., 2016. GDP cannot explain the digital economy. Forbes. [online] Available at: <https://www.forbes.com/sites/andrewsheehy/2016/06/06/gdp-cannot-explain-the-digital-economy/?sh=2327986918db> (Accessed 12 May 2023).
UNCTAD, 2017. Information Economy Report 2017: Digitalization, Trade and Development. [online] Available at: <https://unctad.org/system/files/official-document/ier2017_en.pdf> (Accessed 12 May 2023).
UNESCAP, 2022. Digital Transformation Landscape in Asia and the Pacific: Aggravated Digital Divide and Widening Growth Gap. [online] Available at: <https://eiec.kdi.re.kr/policy/internationalView.do?ac=0000168221&issus=K&pp=20&datecount=&pg=> (Accessed 12 May 2023).
Van Deursen, A. J. A. M., Helsper, E., Eynon, R. and van Dijk, J. A. G. M, 2017. The compoundness and sequentiality of digital inequality. International Journal of Communication, 11, pp. 452–473.
van Dijk, J.A.G.M., 2020. Closing the Digital Divide: The role of digital technologies on social development, well-being of all and the approach of the Covid-19 pandemic. [online] Available at: <https://www.un.org/development/desa/dspd/wp-content/uploads/sites/22/2020/07/Closing-the-Digital-Divide-by-Jan-A.G.M-van-Dijk-.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Walrave, B., Talmar, M., Podoynitsyna, K.S., Romme, A.G.L. and Verbong, G.P., 2018. A multi-level perspective on innovation ecosystems for path-breaking innovation. Technological Forecasting and Social Change, 136, pp. 103–113.
Williams, T. and Chamorro-Koc, M., 2013. The theory of Product Ecosystems as a means to study disruptive innovations: The case of the CityCar. [online] Available at: <http://design-cu.jp/iasdr2013/papers/1267-1b.pdf> (Accessed 12 May 2023).
Біблія, 2023. Матвія 25:1-13 – Про мудрих і нерозумних дів. [online] Available at: <http://www.god.in.ua/?p=9007> (Accessed 12 May 2023).
Краус, К. М., Краус, Н. М. та Штепа, О. В., 2021. Індустрія Х.0 і Індустрія 4.0 в умовах цифрової трансформації та інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Ефективна економіка, 5. [online] Available at: <http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8901> (Accessed 12 May 2023).
Краус, Н. М., Краус, К. М. та Осецький, В. Л., 2021. Шерингова економіка: інституціональний модус, універсумність і новелізація розвитку підприємництва на віртуальних цифрових платформах. Ефективна економіка, 4. [online] Available at: <http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8786> (Accessed 12 May 2023).
Панченко, В. Г., Резнікова, Н. В. та Іващенко, О. А., 2021. Розвиток industry 4.0 й цифрової економіки у фокусі глобального технологічного та інноваційного суперництва КНР і США. Економіка та держава, 2, с. 4–10.
Притула, М., 2021. Ефект Матвія. [online] Available at: <https://ucu.edu.ua/news/efekt-matviya/> (Accessed 12 May 2023).
Птащенко, О. В., 2021. Становлення глобального економічного простору під впливом економіки знань. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 3 (267), c. 30–34.
Резнікова, Н. В., Іващенко, О. А. та Курбала, Н. В., 2020. Ретроспективний аналіз альтернативних підходів до виокремлення розвинених країн: фінансовий, індустріальний, цифровий та інноваційний виміри розвитку. Ефективна економіка, 9. [online] Available at: <http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8172> (Accessed 12 May 2023).
