Інтелектуалізація міжнародної міграції як прояв транснаціоналізації трудоресурсного забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2822-2023-13-26-135-145Ключові слова:
міжнародна міграція, трудова міграція, інтелектуальна міграція, глобалізація, глобалізація ринку праці, міжнародний ринок праці, регулювання міжнародного ринку праці, транснаціоналізація, транснаціоналізація трудоресурсного забезпечення, зайнятість, international migration, labor migration, intellectual migration, globalization, globalization of the labor market, international labor market, regulation of the international labor market, transnationalization, transnationalization of human resource provision, employmentАнотація
Стаття присвячена дослідженню інтелектуалізації міжнародної міграції як невід’ємного прояву транснаціоналізації трудоресурсного забезпечення. Актуальність теми обґрунтована необхідністю переосмислення феномену міграційних процесів в умовах сучасних глобальних викликів, таких як перенаселення, дефіцит ресурсів, екологічна деградація та загострення соціально-економічних проблем. У дослідженні розглядається роль транснаціональних корпорацій як ключових каталізаторів міждержавного переміщення висококваліфікованих кадрів, що сприяють формуванню глобальних трудових ринків та мереж.
На основі комплексного аналізу статистичних даних, зокрема ООН, МОП та ОЕСР, в статті доведено, що трудова міграція домінує в загальних міграційних потоках, становлячи переважну більшість. Однак виявлено, що частка мігрантів у складі робочої сили країн призначення має тенденцію до зниження, що може бути спричинено комплексом факторів, зокрема демографічними змінами, технологічними трансформаціями та перешкодами на ринку праці, такими як дискримінація та не визнання кваліфікацій.
Дослідження також виявило чіткий взаємозв'язок між напрямками міграційних потоків та потоками прямих іноземних інвестицій, які зміщуються від традиційних економічних центрів (країн з високим рівнем доходу) до країн з рівнем доходу вище середнього. Це підтверджує, що економічне зростання в країнах, що розвиваються, робить їх привабливішими як для капіталу, так і для високоосвічених мігрантів.
В статті зроблено акцент на зростанні освітнього рівня міжнародних мігрантів. Встановлено, що частка осіб з вищою освітою серед іммігрантів постійно збільшується, випереджаючи аналогічні показники серед корінного населення в більшості розвинених країн. Це є прямим індикатором глобальної конкуренції за таланти та свідчить про те, що людський капітал стає ключовим фактором конкурентоспроможності та інноваційного розвитку. У статті висвітлено, що зниження участі мігрантів у складі робочої сили може мати серйозні негативні наслідки як для країн походження (скорочення грошових переказів, які є важливим джерелом доходу та інвестицій), так і для країн призначення (уповільнення економічного зростання та зменшення внесків до систем соціального забезпечення).
У висновках підкреслюється, що інтелектуалізація міграції є не лише соціальним, а й економічним процесом, який сприяє формуванню нових глобальних економічних центрів. Таким чином, аналіз статті показує, що міграція інтелектуалів є фундаментальним елементом сучасної глобальної економіки та вимагає вдосконалення механізмів державного та наддержавного регулювання для максимізації позитивних ефектів та мінімізації негативних наслідків.