Оцінювання результативності державного регулювання людського фактору цифрової трансформації: методичний підхід до діагностики регуляторних розривів
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1394-2026-16-31-196-208Ключові слова:
цифровізація, цифрова трансформація, державне регулювання, людський фактор, цифрові компетентності, цифрова інклюзія, цифровий розрив, цифровий потенціал, результативність, система індикаторів, регуляторні розриви, управлінський зворотний зв’язок, діагностика, адаптивне управління, digitalization, digital transformation, state regulation, human factor, digital competencies, digital inclusion, digital divide, digital potential, performance, system of indicators, regulatory gaps, managerial feedback, diagnostics, adaptive managementАнотація
Досліджено методичні засади оцінювання результативності державного регулювання людського фактору цифрової трансформації. Обґрунтовано необхідність переходу від моніторингу окремих показників цифрових компетентностей та використання цифрових сервісів до діагностики послідовності формування регуляторного результату. Запропоновано методичний підхід, що передбачає функціональне поєднання індикаторів державної цифрової пропозиції, фактичного використання створених можливостей, розвитку компетентностей, професійного цифрового потенціалу та інклюзивності результатів. Уточнено функціональне призначення системи індикаторів на основі зіставних даних European Commission та Eurostat для діагностики результативності державного регулювання. Розроблено матрицю діагностики регуляторних розривів, яка дозволяє локалізувати невідповідності між реалізацією інструментів державного впливу та змінами характеристик людського фактору. Розвинуто контур управлінського зворотного зв’язку шляхом включення діагностики регуляторних розривів та диференційованих управлінських реакцій – продовження, коригування, перенацілення або заміни інструменту державного впливу. Наголошено на необхідності розмежування діагностичних сигналів і причинних висновків щодо результативності державної політики.
