«Пливучи Рейном, я мав у руках придбані у Кельні Rhein-sagen і читав їх, звіряючи місцевості, які у них згадувалися на самій природі»: погляд на німецькі землі мандрівників з Наддніпрянської України у ХІХ на початку ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-2830-2023-13-35-36-34-49Ключові слова:
подорожі, Німеччина, архітектурні пам’ятки, спогади, М. Рігельман, М. Костомаров, Дрезденська галерея, Кельнський собор, travels, Germany, architectural monuments, memories, M. Rigelman, M. Kostomarov, Dresden Gallery, Cologne CathedralАнотація
У статті розглядається коло питань, пов’язаних з подорожами до Німеччини у ХІХ – на початку ХХ ст. Основна увага приділяється меті, маршрутам, вибору об’єктів для огляду, міжетнічним культурним контактам. Встановлено, що метою подорожей до Німеччини були відпочинок, лікування й навчання. Потрапляли до Німеччини кількома шляхами: пароплавом із Санкт-Петербурга через Швецію або суходолом через Радзивилів, Лемберг і чеські або польські землі. У пригоді подорожнім ставали путівники, які друкувалися у Німеччині. Вони дозволяли розробити маршрут подорожі, обрати місце проживання, об’єкти для огляду, визначитися із засобами пересування. Містами, які найбільше приваблювали мандрівників були Берлін, Гейдельбер, Лейпциг, Мюнхен, а також курорти Баден-Баден, Кіссінген. Упродовж століття під впливом змін напрямків у європейському мистецтві – від романтизму до модерну, зміщувалися акценти і виникала цікавість до різних пам’яток і мистецьких шедеврів. Якщо у першій половині ХІХ ст. подорожніх захоплювали готична архітектура, твори доби Ренессансу, класична опера, етнографічні звичаї місцевого населення, то у другій його половині увага вже приділялася сучасному мистецтву, досягненням науки і техніки, стилю життя, крамницям, кафе тощо. Перебування у Німеччині формувало нове коло спілкування. Тут відбувалося знайомство з представниками європейських еліт, провідними вченими і практиками, співвітчизниками. Встановлені контакти зазвичай були тривалими і багаторічними. Під впливом нового кола спілкування й європейської культури часом руйнувалися імперські ідеологічні стереотипи і відбувалася самоідентифікації мандрівників з Наддніпрянської України.
Посилання
Батшев, М. В., 2020. Русские путешественники в Германии последней четверти XVIII – первой половины XIX вв.: необходимые формальности и особенности поездки. ЛОКУС: люди, общество, культуры, смыслы, 1, с. 15–32. DOI: 10.31862/2500-2988- 2020-1-15-32
Башкирцева, М., 2001. Дневник Марии Башкирцевой. Пер. с фр. под ред. Л. Я. Гуревич. Москва : Исскуство. [онлайн] Доступно: <http://az.lib.ru/b/bashkircewa_m_k/text_1884_dnevnik.shtml> [Дата звернення 01 вересня 2022].
Волошин, М.А., 2006. Журнал путешествия. Дневник 1901-1903. История моей души. Москва: Эллис Лак, Том 7.1.
Драгоманов, М. П., 1917. Автобіографія. Київ : Видавн. Т-во «Кpиниця»; Військ. Дpук. «Геpольд».
Ковалевский, М. М., 2005. Моя жизнь: Воспоминания. Москва : РОССПЭН.
Колесник, І., ред., 2019. «Ми виїхали з Сокиринців…»: тревелоги родини Ґалаґанів. Київ : StreamArLine.
Косач-Кривинюк, О., 1970. Леся Українка: хронологія життя і творчости. Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук.
Костомаров, Н. И., 1989. Исторические произведения. Автобиография. Киев : Изд-во при Киев. гос. ун-те.
Миллер, С. О., 2008. Эмс и дворяне России. Москва: Автограф.
Ригельман, Н., 1871. Три поездки за границу. Москва : Тип. А.И. Мамонтова и К.
Сивков, В. В., 1914. Путешествия русских людей за границу в XVIII в. Санкт-Петербург : Типо-лит. Энергия.
Тимошенко, С.П., 1993. Воспоминания. Киев: Наукова думка.
Янжул, И. И., 1910. Воспоминания И. И. Янжула о пережитом и виденном в 1864–1909 гг, Санкт-Петербург : Тип. Т-ва п. ф. «Электро-тип. Н.Я. Стойковой», Том. 1.