Особливості розвитку опозиційних партій в японській партійній системі на сучасному етапі

Abstract

Стаття присвячена аналізу особливостей розвитку опозиційних партій в контексті трансформаційних процесів в партійній системі Японії на сучасному етапі. Охарактеризовано особливості формування Демократичної партії Японії (ДПЯ) після реформи виборчого законодавства та встановлення змішаної виборчої системи в Японії у 1994 році.
Визначені прорахунки діяльності ДПЯ в період знаходження при владі, зокрема причини та особливості розвитку відцентрових тенденцій у Демократичній партії починаючи з 2017 року. Окреслено ключові чинники успіху правої популістської «Партії реформації Японії» на виборах до палати представників у 2012 році. Робиться висновок, що однією з основних причин розбіжності у політичних програмах провідних партій є ставлення до пацифістської 9 статті конституції.
На підставі аналізу результати виборів до нижньої палати парламенту 2017 та 2021 років, та до верхньої палати парламенту 2019 та 2022 років, охарактеризовано передвиборчі маніфести основних політичних сил. Зосереджено увагу на феномені виборчої коаліції, з якою виступили на виборах ліві опозиційні сили.
Робиться висновок, що характерним для сучасної японської опозиції є відсутність будь-яких засад для співпраці правого та лівого полюсів опозиційних сил. Окреслено, з одного боку, перспективи потенційної можливості формування тимчасової коаліції між правлячим блоком та правим опозиційним центром для прийняття окремих законопроектів, зокрема конституційних змін, а з іншого, неможливість консолідації лівого центру опозиції в найближчій перспективі.