Конструювання «російського» Криму: імперські монументи та пам’ятні знаки ХІХ – початку ХХ століть

Authors

  • Олег Леонідович Іванюк кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0001-6750-5423
  • Дарина Олексіївна Осетянова студентка факультету суспільно-гуманітарних наук, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0009-0000-2893-9210

DOI:

https://doi.org/10.34079/2518-1521-2025-15-41-32-47

Keywords:

місця пам’яті, Російська імперія, пам’ятник, імперська політика, Кримський півострів, Севастополь, Бахчисарай, places of memory, Russian Empire, monument, imperial policy, Crimean Peninsula, Sevastopol, Bakhchysarai

Abstract

Статтю присвячено місцям пам’яті які Російська імперія створювала – реалізовуючи завдання трансформації колективної свідомості і формуючи міфологізоване сприйняття минулого як у власного населення, так і у підкорених народів на анексованих нею територіях. Основну увагу зосереджено на монументах і пам’ятних знаках, які мали транслювати і закріплювати ідеологеми, інспіровані російським царатом. Облаштування місць пам’яті відбувалося за кількома напрямками: монументи і пам’ятні знаки на честь російських монархів і очільників імперських військ, які реалізовували завдання анексії і силового утримання Кримського півострова; пам’ятники, які глорифікували героїв загарбницьких війн і уславлювали непереможність російської зброї; місця пам’яті, які покликані були підтримувати тезу про поділ світу на «ми» і «вони» й дегуманізувати ісламське населення. Основну увагу царат приділив кільком містам Кримського півострова які мали символічне значення: Бахчисараю – який був колишньою столицею Кримського ханства, Сімферополю (Акмєсджит) – який завойовники оголосили новою столицею, Севастополю – який позиціонувався як місто російської зброї і слави. Встановлено, що задля створення у свідомості як власного, так і підкорених народів своєрідного паралельного виміру, щодо викладу і трактування історичного минулого і закріплення російських імперських наративів, царатом було встановлено пам’ятники Катерині ІІ, В.М. Долгорукову-Кримському, О. Казарському, С. Хрульову, П. Нахімову, В. Корнілову, Е. Тотлебену, та ін. За допомогою художніх засобів і поширення відповідних містифікованих усних оповідей про їхні дії і подвиги, було створено далекі від реалій глорифіковані образи. Поряд з тим, на думку урядових кіл, пантеон мав виконати й виховні функції, покликані формувати у населення викривлені знання про минуле, впевненість у непохитності влади й певний емоційний стан що спонукав би не вагаючись віддавати життя за реалізацію нових імперських геополітичних проектів.

Published

2025-05-28

Issue

Section

Статті

How to Cite

Конструювання «російського» Криму: імперські монументи та пам’ятні знаки ХІХ – початку ХХ століть. (2025). Серія: Історія. Політологія, 41, 32-47. https://doi.org/10.34079/2518-1521-2025-15-41-32-47