Україна: від слабкої держави до адаптивної сильної держави через війну, лідерство та інституційну трансформацію

Abstract

Ця стаття пропонує переосмислення сили держави на прикладі України, представляючи динамічну типологію державності (слабка–гібридна–адаптивна сильна) та інтегруючи оригінальну аналітичну основну концепцію, відому як теорія слабкої держави. У дослідженні стверджується, що трансформація України в умовах повномасштабної війни демонструє некласичну модель сильної держави, яка народжується через інституційну адаптивність, мобілізацію суспільства та стійкість існуючого в державі політичного лідерства. Особлива увага приділяється ролі президентської влади як стабілізуючого та мобілізуючого фактора. Результати дослідження кидають виклик статичним дихотоміям «strong state – weak state» у державно-політичній теорії та пропонують процесуальне розуміння сили держави.