Феномен селебріті-політиків в умовах глобальної нестабільності: теоретичний аспект

Abstract

Стаття присвячена дослідженню трансформації політичного лідерства в умовах медіатизації. Увага зосереджена на теоретичному узагальненні наукових підходів до розуміння знаменитостей-політиків та аналізі механізмів конвертації їхнього медійного капіталу в реальну владу. Методологія дослідження поєднує типологічний аналіз та метод кейс-стаді на прикладах Дональда Трампа та Володимира Зеленського. У дослідженні розмежовано типи селебріті-політиків (CP1) та (CP2), де останні черпають авторитет поза політичною сферою. Проаналізовано стратегії «суперзірок» (SCP) з месіанською риторикою та «повсякденних селебріті» (ECP), які будують легітимність на образі «свого хлопця» та фікціональному популізмі. У висновках зазначається, що попри ефективність селебріті-капіталу для глобальної мобілізації в часи кризи, що попри ефективність селебріті-капіталу для мобілізації, у довгостроковій перспективі така стратегія виявляє структурні межі та провокує ерозію інституцій та конфлікт між «видовищем» і вимогами адміністрування. Дослідження фіксує, що в умовах затяжної кризи виснаження афективного зв'язку з аудиторією закономірно актуалізує суспільний запит на перехід від медійного перформансу до компетентного та інституційно сталого лідерства