Фреймінг як механізм конструювання політичної реальності

Abstract

Стаття присвячена теоретичному осмисленню фреймінгу як механізму конструювання політичної реальності у публічному дискурсі. Розглянуто фреймінг як спосіб подання та смислового структурування політично значущої інформації, що визначає межі її інтерпретації ще до етапу індивідуального осмислення аудиторією. Проаналізовано окремі підходи до вивчення сутності фреймінгу. Узагальнено концепції Дж. Лакоффа, Р. Ентмана та І. Гоффмана, які дозволяють розглядати фрейми як когнітивні та комунікативні структури, що формують причинно-наслідкові пояснення, моральні оцінки та уявлення явища політичної дійсності. Фреймінг постає механізмом організації публічного дискурсу, що забезпечує конкуренцію інтерпретацій соціально значущих явищ і подій через їх представлення в межах певних інтерпретаційних рамок. Окреслено роль фреймінгу у формуванні політичного порядку денного, легітимації рішень і спрямуванні уваги аудиторії. У результаті аналізу сучасних емпіричних досліджень показано динамічність і багаторівневість фреймінгу та можливість його емпіричного вимірювання, а також окреслено рефреймінг як стратегічний інструмент політичної комунікації, що може як посилювати поляризацію, так і сприяти деескалації конфліктів та пошуку компромісів.