Релігійні мегаподії в системі публічної дипломатії святого престолу: всесвітні дні молоді та ювілейні роки

Abstract

У статті досліджено трансформацію інструментарію публічної дипломатії Святого Престолу через аналіз Всесвітніх днів молоді (ВДМ) та Ювілейних років як ключових релігійних мегаподій. Розглянуто еволюцію цих заходів із літургійних практик у дієві майданчики глобальної політики в умовах поліцентризму міжнародних відносин. Висвітлено модель, що дає змогу Ватикану діяти як автономному актору, який формує прямі канали комунікації з міжнародною аудиторією поза межами традиційних міждержавних форматів. Особливу увагу зосереджено на концептуалізації здатності Святого Престолу генерувати структурну силу, що виходить за межі традиційної «м’якої сили». Аргументовано, що мобілізація паломників забезпечує ефект конверсії — трансформацію символічного релігійного капіталу у важелі політичного впливу. Реалізація цих масштабних заходів сприяє формуванню позитивного іміджу Святого Престолу, трансляції універсальних цінностей та зміцненню міжкультурного діалогу. Проаналізовано стратегію географічної ротації ватиканських заходів у бік Глобального Півдня як інструмент розширення мереж впливу та формування лояльних еліт. Вектори цієї експансії демонструють зміщення фокусу Ватикану на позаєвропейські арени. Обґрунтовано, що ВДМ виступають стратегічним механізмом зовнішньої політики Ватикану, спрямованим на формування ціннісного діалогу та зміцнення авторитету Католицької церкви у молодіжному середовищі. Через ці взаємопов’язані форми публічної дипломатії Святий Престол успішно формує глобальний порядок денний та залишається впливовим геополітичним гравцем.