Міста та народи Криму у сприйнятті барона Гакстгаузена

Анотація

У статті на основі мандрівних записок німецького барона Августа фон Гакстгаузена 40-х рр. ХІХ ст. аналізується становище Кримського півострова після входження його до складу Російської імперії. Джерело виділяє залучення значного статистичного матеріалу, ґрунтовний опис міст Криму. Методологія дослідження спирається на науковий підхід до вивчення тревелогів як «літератури факту». Інформаційний потенціал тревелогів барона Гакстгаузена дозволяє реконструювати імперський вплив на топографію кримських міст, певне спустошення після входження півострова до складу імперії, знищення пам’яток архітектури, занепад «старого» (татарського) Криму та розвиток нового – російського, який полягав у розвитку стратегічних міст, зокрема, Севастополя. Аналізуючи записки барона Гакстгаузена про його перебування у місцях соціальної активності і спілкування з представниками етнічних громад півострову, можна простежити міжетнічні взаємини між корінними народами півострову і росіянами – представниками окупаційної влади, висвітлити культурно-релігійне життя і відтворити побут народів Кримського півострову, а саме: татар, караїмів, вірмен і греків. Звернуто увагу на невідповідність спостережень А. фон Гакстгаузена з деклараціями російських урядовців та часткове цензуруван¬ня тексту тревелогів, що призвело до певних історичних помилок і невідповідностей в записках.