Поняття біометричних даних у законодавстві України та іноземних держав
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1319-2025-15-30-16-26Ключові слова:
біометричні дані, біометрична інформація, біометричний ідентифікатор, біометричний зразок, біометричний шаблон, персональні дані, Загальний регламент про захист даних, Закон Іллінойсу про приватність, «м’які» біометричні дані, штучний інтелект, biometric data, biometric information, biometric identifier, biometric sample, biometric template, personal data, General Data Protection Regulation, Illinois Privacy Act, “soft” biometric data, artificial intelligenceАнотація
Зумовлене розвитком штучного інтелекту повсюдне поширення біометричних технологій, здатних розпізнавати людину навіть на відстані, актуалізувало проблему розуміння біометричних даних як об’єкта правової охорони. З одного боку, цілком обґрунтованим є твердження, що будь-яка інформація про фізіологічні та поведінкові характеристики особи потребує правового захисту як складова її персональних даних. З іншого боку, постає питання з приводу того, чи повинна така інформація відповідати додатковим критеріям для того, щоб отримати особливу правову охорону під час обробки персональних даних. Мета статті полягає у визначенні змісту поняття біометричних даних, враховуючи положення законодавства України та іноземних держав, а також теоретичні напрацювання. Автор наводить приклади пояснення біометричних даних у нормативно-правових актах сучасності, включаючи Закон України про Єдиний державний демографічний реєстр, Закон про приватність біометричної інформації штату Іллінойс та Загальний регламент про захист даних ЄС, відзначаючи відсутність єдиного розуміння поняття. Показані типи фізіологічних та поведінкових характеристик, які можуть використовуватись для розпізнавання осіб та які відрізняються між собою в залежності від того, наскільки унікальними вони є. У статті підкреслено, що підставою для оцінки характеристик людини як біологічної істоти можуть бути різні динамічні чи статичні фактори, додатково до масово застосовуваних відбитків пальців та зображення обличчя. Результати дослідження показують, що визначення біометричних даних як терміна слід пов’язувати з такими поняттями, як біометричний ідентифікатор, біометричний шаблон, біометричний зразок та біометрична ідентифікація. Автор також прийшов до висновку, що вживання терміна «біометричні дані» можливе у широкому та вузькому розуміннях, а на його зміст, безумовно, впливає стан розвитку біометричних технологій, здатних аналізувати фізіологічні та поведінкові характеристики особи як унікальні або класифікувати дану особу як представника певної групи. Автор пропонує розуміти біометричні дані у правовій площині як інформацію, представлену у формі, придатній для обробки спеціальними технічними засобами (біометричними технологіями), яка втілює в собі унікальні фізіологічні та поведінкові характеристики окремої особи та сприяє її точному розпізнаванню.