Міжнародно-правові стандарти та їх імплементація: актуальні теоретичні проблеми
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1319-2025-15-30-161-171Ключові слова:
міжнародні стандарти, міжнародно-правові стандарти, класифікація, міжнародне право, імплементація, права людини, правосуддя, судочинство, реалізація, міжнародні гарантії, безпека, незастосування сили чи погрози силою, міжнародна співпраця, international standards, international legal standards, classification, international law, implementation, human rights, justice, judicial proceedings, international guarantees, security, non-use of force or threat of force, international cooperationАнотація
Метою статті є комплексне вивчення міжнародно-правових стандартів, здійснення їх загальнотеоретичної характеристики, типологізації, а також механізмів імплементації, спрямованих на забезпечення реалізації таких стандартів. Важливми і необхідним визначено узагальнення існуючих актуальних теоретичних проблем у цьому напрямі і невідкладне їх вирішення у сучасній юридичній науці.
Здійснено розмежування наукових підходів і позицій стосовно розмежування і уточнення розуміння поняттєво-категорійного апарату дослідження, зокрема, базової термінології: «стандартів», «міжнародних стандартів», «міжнародно-правових стандартів», «імплементації» тощо. Підкреслено, що міжнародно-правові стандарти є одним з різновидів міжнародних стандартів, причому їх класифікація і типологізація відзначається різними критеріями, відрізняється за галузевим, змістовним, просторовим, темпоральним та іншими критеріями. Належне розуміння зазначених категорій, дефініцій, розмежування схожих, але не тотожних за змістом і значенням гарантують релевантну констатацію, сприйняття і вирішення існуючих теоретичних проблем, визначення суперечностей і прогалин доктринального і нормативно-правового характеру, судового та інших видів правозастосування, недоліків організаційно-інституційного рівня забезпечення системи міжнародно-правових стандартів.
Концептуалізація імплементації у сучасній науці відзначається міждисциплінарною і міжгалузевою специфікою, широким значенням, що гарантує впровадження норм і принципів міжнародного права, виконання міжнародно-правових зобов’язань у різних сферах і галузях. Саме в період глобалізаційних, інтеграційних змін, в умовах війни та інших збройних конфліктів, пандемій тощо яскраво проявляються як теоретичні, так і практичні проблеми, що потребують нагального результативного вирішення. Зокрема, через перспективних напрямів дослідження акцентовано на питаннях відповідальності держав, міжнародних організацій та інших суб’єктів за неналежну чи несвоєчасну імплементацію існуючих стандартів, зобовязань, особливо, у контексті порушення принципів поваги і захисту прав людини, незастосування сили чи погрози силою, дестабілізації міжнародного миру, безпеки і правопорядку і т.д.
