Сталий розвиток агропромислового комплексу України: стратегічні пріоритети, проблеми та перспективи реалізації
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1319-2026-16-31-95-101Ключові слова:
сталий розвиток, агропромисловий комплекс, державна аграрна політика, аграрна сфера, сільські території, продовольча безпека, екологічна безпека, земельні ресурси, аграрні реформи, фермерські господарства, державне регулювання, соціальний розвиток села, природно-ресурсний потенціал, стратегія розвитку, аграрне право, sustainable development, agro-industrial complex, state agrarian policy, agrarian sphere, rural areas, food security, environmental security, land resources, agrarian reforms, farms, state regulation, social development of the village, natural resource potential, development strategy, agrarian lawАнотація
У статті досліджено актуальні питання забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу України в умовах сучасних трансформаційних процесів, економічної нестабільності, екологічних загроз та необхідності адаптації державної аграрної політики до європейських і світових стандартів. Обґрунтовано, що сталий розвиток агропромислового комплексу виступає одним із ключових напрямів державної політики, спрямованої на забезпечення продовольчої безпеки держави, збереження природно-ресурсного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору та розвитку сільських територій.
Проаналізовано наукові підходи до розуміння сутності концепції сталого розвитку агропромислового комплексу та визначено її взаємозв’язок із сучасною аграрною політикою України. Особливу увагу приділено необхідності стратегічної орієнтації державного управління аграрною сферою, яка повинна враховувати довгострокові економічні, соціальні та екологічні пріоритети розвитку. Встановлено, що формування ефективної стратегії сталого розвитку АПК має базуватися на поєднанні економічної ефективності, екологічної безпеки та соціальної справедливості.
У роботі охарактеризовано основні чинники, що негативно впливають на забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу України, серед яких виокремлено політичні, земельні, економічні, податкові, екологічні та соціальні проблеми. Зокрема, акцентовано увагу на недосконалості аграрної та земельної реформ, посиленні диспропорцій між великим агробізнесом і дрібними товаровиробниками, виснаженні природних ресурсів, погіршенні соціальної інфраструктури сільських територій, демографічній кризі та трудовій міграції сільського населення.
Доведено, що стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу України повинна реалізовуватися через систему взаємопов’язаних правових, економічних, організаційних та соціально-екологічних механізмів. Обґрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правового забезпечення аграрної сфери, підтримки малого та середнього аграрного підприємництва, розвитку фермерських господарств, впровадження екологічно безпечних технологій виробництва, раціонального використання земельних ресурсів та стимулювання інноваційного розвитку аграрного сектору.
Зроблено висновок, що забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу України є необхідною передумовою економічної стабільності держави, ефективного функціонування аграрного сектору та гармонійного розвитку сільських територій. Реалізація стратегічних пріоритетів сталого розвитку АПК потребує комплексного державного підходу, належного правового регулювання та узгодження економічних, соціальних і екологічних інтересів суспільства.
