Право на компенсацію: актуальні теоретичні, законодавчі й практичні аспекти в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1319-2026-16-31-130-139Ключові слова:
компенсація, право на компенсацію, право на відшкодування, право на захист, законодавство, міжнародне право, цивільно-правова відповідальність, міжнародна відповідальність, публічне право, приватне право, захист прав і свобод, відшкодування збитків, воєнний стан, агресія, зруйноване майно, забезпечення, compensation, right to compensation, right to restitution, right to protection, legislation, international law, civil liability, international liability, public law, private law, protection of rights and freedoms, compensation for damages, martial law, aggression, destroyed property, securityАнотація
Стаття присвячена з’ясуванню полісемічної природи і сутності права на компенсацію, основоположної категорії «компенсація», аналізу теоретичних конструкцій і законодавчої бази, а врахуванням реалій сьогодення, насамперед правового режиму воєнного стану, що зумовлює виокремлення нагальних теоретичних і практичних проблем забезпечення права на компенсацію. Наголошено, що розкриття природи, сутності й змісту понять «компенсація», «право на компенсацію» дозволяє стверджувати про їх полісемічність, міжгалузеву і міждисциплінарну природу, дихотомію, включаючи публічно-правові й приватно-правові аспекти регламентації та реалізації, захисту та охорони, відновлення або сприяння відновлення у разі порушення. Спостерігається багатозначне трактування, відсутність уніфікованих підходів до визначення, розкриття змістовних ознак і характеристик, на законодавчому рівні, відповідній судовій та іншій правозастосовній практиці поширене узагальнене або розширене трактування компенсації, передбачено право на відшкодування майнової та моральної шкоди. Право на компенсацію може бути як індивідуальним, так і колективним, його аналіз потребує співставлення з правом на відшкодування, правом на захист, правом на справедливий суд, доступ до правосуддя іншими гарантованими на конституційному і міжнародно-правовому рівнях правами.
Агресія росії проти України з масштабними втратами підкреслює невідкладність пошуку оптимальних способів і процедур реалізації права на компенсацію, механізмів забезпечення тощо. Підкреслено, що поєднання національних і міжнародних механізмів є ключовим для забезпечення ефективності компенсацій, оскільки дозволяє поєднати оперативність національних виплат з потенційними репараційними претензіями до держави-агресорки. Належна реалізація права на компенсацію, відшкодування заподіяних збитків у воєнний час вбачаються як дієвим економічним інструментом компенсації та відновлення, так і способом захисту прав людини, відновлення і забезпечення соціальної справедливості. Тобто право на компенсацію за заподіяні збитки внаслідок агресії становить прояв суспільної і державної відповідальності, необхідну складову післявоєнного відновлення, стабілізації правового і суспільного порядку. Це зумовлює розвиток і забезпечення ефективного функціонування спеціальних національних і міжнародних механізмів, що поєднують організаційні, інституційні, фінансові, правові, судові та інші компенсаційні інструменти.
