Виконавче провадження як стадія судового процесу: теоретико-правовий аналіз

Анотація

У статті здійснюється комплексний теоретико-правовий аналіз виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу в Україні. Розглянуто еволюцію наукових підходів до визначення правової природи примусового виконання судових рішень у вітчизняній та зарубіжній доктрині. Особливу увагу приділено співвідношенню виконавчого провадження з цивільним, господарським та адміністративним процесами, а також концепції виокремлення виконавчого права як самостійної галузі. Досліджено доктринальні підходи до визначення місця виконавчого провадження у системі права та його взаємозв’язок із принципом верховенства права. Проаналізовано положення Конституції України, процесуальних кодексів та Закону України «Про виконавче провадження» у контексті забезпечення обов’язковості судового рішення. Доведено, що стадія виконання є невід’ємною складовою права на справедливий суд відповідно до практики Європейський суд з прав людини. Окремо досліджено роль судового контролю як гарантії законності у виконавчому провадженні, а також функціонування інституту приватних виконавців. Висвітлено проблемні аспекти взаємодії державних і приватних виконавців у процесі реалізації судових рішень. Значну увагу приділено сучасним тенденціям цифровізації, зокрема впровадженню автоматизованих систем виконання рішень, що трансформують характер правозастосування та породжують нові правові ризики. Окреслено перспективи впровадження електронного виконавчого провадження як складової цифрової трансформації правосуддя. Зроблено висновок, що виконавче провадження має змішану правову природу та виступає ключовим елементом ефективного правосуддя, а його подальший розвиток має здійснюватися у напрямі посилення судового контролю та цифрової інтеграції.