Право на громадянську та моральну свободу у сучасному масовому суспільстві

Анотація

У статті здійснюється аналіз та визначення права на громадянську та моральну свободу в сучасному масовому суспільстві. Досліджено виклики та перспективи для індивідуальності людини в сучасному масовому суспільстві. Вивчено принцип індивідуалізму для обґрунтування необхідності законодавчого закріплення права на громадянську та моральну свободу і недопущення здійснення цивільних прав на шкоду громадянській та моральній свободі фізичної особи. Окреслено кризові явища сучасного масового суспільства. Проаналізовано твердження, за яким сучасне суспільство є масове, але водночас роз’єднане, бо складається з людей, відчужених одне від одного через розпад традиційних форм людських об’єднань, що слугували за посередницькі установи й занепад яких спричинився до втрати людьми своїх суспільних зв’язків – зв’язків взаємодії між собою.

Окрему увагу приділено обґрунтуванню твердження, за яким послаблення відповідальності за керунок громадського життя, численні виклики для навичок та установ, які захищають свободу й підтримують почуття свободи, з якими дедалі важче давати раду, спричинені занепадом розумового та морального авторитету в сучасному масовому суспільстві. Досліджено істинність твердження, згідно з яким противагою кризовим явищам сучасного масового суспільства може бути лише розумова й моральна спільність, а розумовим та моральним авторитетом, якого наразі бракує суспільству, мусить стати закріплене на законодавчому рівні право на громадянську та моральну свободу, а отже, на розумову та моральну спільність – згоду, в тому числі ту, що досягається шляхом реалізації невід’ємного права особи на цивілізовану дискусію. Здійснено спробу довести, що шляхом реалізації й захисту права людини на громадянську та моральну свободу єдино можливий справжній індивідуалізм і вільний прояв моральної самостійності – тобто відповідальності людини за авторитети у розумовій та моральній сфері та власне суспільне становище – у її найвищому вигляді. Властивою межею індивідуалізму виступають, таким чином, межі громадянської та моральної свободи людини, порушення яких, з нашої точки зору, є неприпустимим. На наш погляд, це і є умовою, що підтримує й забезпечує ідентичність вільної людини.

Підкреслюється, що громадська користь є можлива лише через добровільне об’єднання людських індивідуальностей навколо розумових та моральних авторитетів, посприяти чому може закріплене законодавчо право на громадянську та моральну свободу, яке саме має стати для нас непохитним авторитетом. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного вітчизняного цивільного законодавства у досліджуваній сфері.