Польські емотиви зі значенням тривоги та неспокою
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-3055-2021-14-24-51-59Ключові слова:
емотивна лексика, мовна картина світу, концептуалізація, семантика, етимологія, emotional vocabulary, language picture of the world, conceptualization, semantics, etymologyАнотація
Стаття присвячена поглибленій історико-етимологічній та семантико-структурній характеристиці лексики на позначення емоційних станів тривоги, хвилювання, неспокою у польській мові. Розглядаються семантичні, граматичні, лінгвокогнітивні властивості, а також походження та формально-дериваційний і значеннєвий розвиток відповідних лексем. Обидва емотиви – trwoga і niepokój – характеризуються у сучасній польській мові широкою сполучуваністю, на основі якої відтворено образ тривоги та неспокою у свідомості носіїв польської мови. Простеження значеннєвої і формальної еволюції цих назв на тривалому хронологічному відтинку виявило, що аналізовані апелятиви у старопольську добу не означали душевного переживання, а номінували цілком конкретні ситуації – суперечку, конфлікт, сутичку, розруху, незгоду і под. Протягом історичного розвитку польської мови лексеми пол. trwoga, niepokój набули вторинного «емоційного» сенсу, який сьогодні є основним.
The article is devoted to the in-depth historical, etymological and semantic-structural characteristics of vocabulary to denote emotional states of anxiety, excitement, disquiet in the Polish language. Semantic, grammatical, linguo-cognitive properties, as well as the origin and formal-derivational and semantic development of the corresponding lexemes are considered.
Polish linguists have repeatedly turned their attention to the relevant group of vocabulary, but they have considered, as a rule, only the key noun pol. strach, and many arrays of relevant language units have not yet received scientific coverage. In addition, the historical aspect is still the least studied in the polish linguistics, which reveals the origin of the names of emotions, their formal derivational development, models of initial semantic motivation and patterns of further semantic evolution.
Numerous explanatory, phraseological, etymological lexicographical sources of Polish and other Slavic languages, dictionaries of synonyms and cognate words, The National Corpus of Polish, as well as studies in the field of psychology of human emotions and feelings served as a material for the analysis.
Both emotion names pol. trwoga and niepokój are characterized in the modern Polish language by a fairly wide combination, on the basis of which the image of anxiety and disquiet in the minds of Polish speakers is reproduced. Thus, this emotion is represented as a substance (either liquid or volatile) that fills the human body; grain (like sow grain or panic); a tormenting enemy force, causing pain, and so on. Questions about the etymology and semantic development of the protoslav. *trьvoga is complex and still not definitively solved in Slavic linguistics. The analysis of numerous etymological lexicographical sources revealed that the most probable semantic transition is “causing painful physical feeling” → “state of fear”. Name of pol. niepokój is formally a prefix formation with the negative prefix nie- and is an antonym to the appellatives: pokój, spokój “peace, tranquillity”. We interpret the semantic motivation of this name as one that is indirectly related to the seme “movement”, as it expresses opposition to the state of rest. Names of anxiety and restlessness which were traced in the field of the semantic and formal evolution for a significant time frame revealed that these names in the Old Polish era did not mean emotional experience, but functioned to denote very specific situations – disputes, conflicts, skirmishes; devastation, disorder, disagreement. During the historical development of the Polish language, the analyzed lexemes acquired a secondary “emotional” meaning, which is main today, namely “state, feeling anxious about what may happen, threatening; fear, horror”, “mental state characterized by strong arousal, tension, difficulty concentrating thoughts and actions; lack of peace, balance; fear”.
Посилання
Білодід, І. К., Бурячок, А. А. та Гнатюк, Г. М., 1979. Словник української мови, в 11-ти т. Київ : Наукова думка, Т. 10, с. 253.
Варбот, Ж. Ж., 1998. О погнездовой ориентации при реконструкции и этимологизации праславянского лексического фонда. В : J. Rusek and W. Boryś, ed. Prasłowiańszczyzna i jej rozpad. Warszawa : Energia, s. 223–231.
Ильин, Е. П., 2001. Эмоции и чувства. Санкт-Петербург : Питер.
Мельничук, О. С., та ін., 2006. Етимологічний словник української мови, Київ : Наукова думка, т. 5.
Младенов, С., 1941. Етимологически и правописен речник на българския книжовен език. София : Kn-vo Kh. G. Danov.
Ожегов, С. И., 1990. Словарь русского языка. Москва : Русский язык, 1990.
Селігей, П. О., 2001. Внутрішня форма назв емоцій в українській мові. Мовознавство, 1, с. 24–33.
Стоянов, І. А. та Чмир, О. Р., 1988. Болгарсько-український словник. Київ : Наукова думка.
Фасмер, М., 1973. Этимологический словарь русского языка. Москва : Прогресс, т. 4.
Черниш, Т. О., 2003. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні : (гніздовий підхід) . Київ.
Черных, П. Я., 2001. Историко-этимологический словарь современного русского языка, в 2-х т. 4-е изд. Москва : Русский язык, Т. 2.
Шанский, Н. М. и Боброва, Г. А., 1994. Этимологический словарь русского языка. Москва : Прозерпина.
Bańko, M., red. 2000. Inny słownik języka polskiego, t. 1–2. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, T. 2.
Boryś, W., 2005. Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków : Wydawnictwo Literackie.
Brückner, A., 1970. Słownik etymologiczny języka polskiego. Warszawa : Wiedza Powszechna.
Karłowicz, J., Kryński, A. i Niedźwiedzki, W., 1904. Słownik języka polskiego. Warszawa : Nakładem prenumenatorów w drukarni E. Lubowskiego i S-ki, T. 3.
Karłowicz, J., Kryński, A. i Niedźwiedzki, W., 1919. Słownik języka polskiego. Warszawa : Nakładem prenumenatorów w drukarni E. Lubowskiego i S-ki, T. 7.
Krasiński, A. St., 1885. Słownik synonimów polskich. Kraków : Akademia Umiejętności, T. 1.
Linde, S. B., 1859. Słownik języka polskiego. Lwów : W drukarni Zakładu Ossolińskich, T. 5.
Mayenowa, R., Bartmiński, J. i Bąk, St., 1987. Słownik polszczyzny XVI wieku. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, T. 17, s. 506.
Skorupka, S., 1974. Słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa : Wiedza Powszechna, T. 1–2.
Szymczak, M., red. 1979. Słownik języka polskiego, t. 1–3. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, T.2.
Szymczak, M., red. 1981. Słownik języka polskiego, t. 1–3. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, T. 3.
Urbańczyk, S., 1965. Słownik Staropolski. Warszawa : PAN, T. 5.
Urbańczyk, S., 1981. Słownik Staropolski. Wrocław ; Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, T. 8.
Urbańczyk, S., 1987. Słownik Staropolski. Warszawa : PAN, T.9.
Wierzbicka, A., 1971. Kocha, lubi, szanuje : medytacje semantyczne. Warszawa : Wiedza Powszechna.