Lexical Complimentarity as an Indicator of Terminology Normalization (The Case Study of International Relations Term System in the English, German and Ukrainian Languages)

Анотація

The article highlights peculiarities of lexical complementarity of the terms in the German, English and Ukrainian languages in the term system of international relations. The terminological units of the abovementioned terminological sphere are analyzed and compared taking into consideration their internal and external forms. The dependence of internationalization of the term and its motivation on its length is revealed. The obtained results show the degree of similarity of the terms of international relations in the studied languages, determining the possible prospects for their harmonization.

У статті розглядаються особливості лексичної спорідненості термінологічних одиниць терміносистеми міжнародних відносин в англійській, німецькій та українській мовах. Лексична спорідненість є мірилом інтернаціоналізації та гармонізації термінології. За основу дослідження було взято 1000 термінологічних одиниць даної фахової субмови, які порівнювалися за зовнішньою та внутрішньою формою. Експеримент продемонстрував ступінь близькості термінів міжнародних відносин у  досліджуваних мовах, визначаючи можливу перспективу їх гармонізації. Було виявлено, що терміносистема міжнародних відносин має досить високий ступінь нормалізації, про що свідчить структурна близькість термінів досліджуваних мов. Дана терміносфера орієнтована, головним чином, на лексичні одиниці англійської мови, тобто, мову-продуцент терміносистеми міжнародних відносин, що зумовлює високий відсоток лексичної спорідненості між англійською й українською мовами через велику кількість інтернаціоналізмів та запозичень з англійської мови. Було встановлено, що найнижчий серед трьох мов ступінь спорідненості за зовнішньою формою – в  німецької, оскільки, що в даній мові мовці часто намагаються замінити зовнішню форму, але зберігають внутрішню форму, про що свідчить велика кількість імпліцитних інтернаціоналізмів. Під час проведення дослідження з’ясовано, що існує залежність рівня спорідненості від лексичної довжини термінів, а також обчислена середня лексична довжина термінів для кожної мови. Підтверджено тезу про те, що ступінь умотивованості залежить від лексичної довжини. Значення ступеня вмотивованості зростають зі збільшенням лексичної довжини терміна від однієї до трьох-чотирьох основ і знижуються при досягненні терміном довжини 5-ти та більше основ. Найбільш вмотивованими є терміни, які складаються з 2-4 основ. Дана наукова розвідка доводить, що фахова субмова міжнародних відносин має досить високий ступінь нормалізації, про що свідчить також структурна близькість термінів англійської, української та німецької мов. Автор приходить до висновку, що контакт і взаємодія термінологій різних мов веде до їх взаємного збагачення, що своєю чергою сприяє уніфікації та інтернаціоналізації терміносфер, щоб забезпечити ефективне спілкування на міжнародному рівні, а отже, значно сприятиме інтернаціоналізації та інтеграції терміносистеми міжнародних відносин.