Особливості перекладу італійських топонімів українською мовою

Автор(и)

  • Ганна Валеріївна Трифонова декан факультету іноземних мов, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, Маріупольський державний університет
  • Ірина Миколаївна Терентьєва магістрант, Маріупольський державний університет

DOI:

https://doi.org/10.34079/2226-3055-2021-14-24-163-170

Ключові слова:

топонім, ойконім, перекладацькі трансформації, етимологія топонімів, топонімія, toponym, oikonym, translation transformations, etymology of toponyms, toponymy

Анотація

У статті досліджено прийоми утворення італійських топонімів з урахуванням їх дотичності до ментальної, культурної, історичної, антропологічної, ціннісної тощо площин. Розглянуто можливі способи перекладу італійських топонімів українською мовою, визначені проблеми, пов’язані з типологічними міжмовними відмінностями, що  стосуються різних мовних систем, до яких належать українська та італійська мови, запропоновано шляхи передачі італійських фонем ресурсами української мови.

 

This article systematizes the methods and problems of translating Italian toponyms into the Ukrainian language. It was determined that toponyms can be reproduced in different languages, basing on certain similarities in the sounds or graphics. It’s appropriate to convey sound similarities by transcription or reproducing the sound form by using letters. Graphic similarities should be transliterated by letters. It’s possible to apply the method of modification, which adapts the toponym to the grammatical system of the translation language. There are cases of using of the traditional name when it comes to historical traditions and the international importance of the place-name. It’s appropriate to reproduce Italian toponyms (oikonyms) by transcoding, using transcription, which will provide the adequate perception of toponyms. The resources of the Ukrainian language fully allow transmitting the  sounds of Italian toponyms. Some geographical names of Italian cities and regions are translated according to agreed tradition. For example, Firenze – Флопенція, Napoli – Неаполь, Roma – Рим, Sicilia – Сицилія, Sardegna – Сардинія, Puglia – Апулія.

The article also identifies the features of the formation and use of Italian place-names. It’s revealed that toponyms are at the crossroads of history, culture and language. Within translation studies, toponyms should be analyzed taking into account the significations they convey. Toponyms can be important evidence about the type of settlement or the presence of  certain animals or plants in certain territory. Toponyms can also indicate historical events and social changes in a particular area. The article determines that Italian toponyms take origin from the pre-Latin language and testify to the influences of the Celtic language in  northern Italy and the Greek language caused by the colonization in southern Italy, Sicily and parts of Sardinia. Toponyms document the influences of different peoples who came to Italy and were present on its territory. The naming of geographical objects, like any other reality, is due to the ability to read the linguistic nominative code. When giving a name, a person belonging to a certain language community will refer to the words and traditions of his native language.

Посилання

Дерік, І. М., 2012. До проблеми перекладу українських топонімів на германські мови (на матеріалі української, англійської та німецької мов). Мова, 17, с. 123–128.

Карпенко, О. П., 2004. Топонім. В : В.М. Русанівський, ред. Українська мова : енциклопедія. 2-ге вид. Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, с. 690.

Селіванова, О. О., 2008. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К.

Суперанская, А. В., 1985. Что такое топонимика ? Москва : Наука.

Comuni italiani. Informazioni e statistiche sui comuni, le province e le regioni in Italia, 2020. Comuni-Italiani.it. [online] Available at : <http://www.comuni-italiani.it/> [Accessed 14 September 2020].

Conti, S., 2007. Toponomastica geografica e ricostruzione di un paesaggio storico : il caso del Lazio. In: Vincenzo Aversano, a cura di. Toponimi e antroponimi : beni-documento e spie di identità per la lettura, la didattica e il governo del territorio : Atti del Convegno Internazionale di Studi, Salerno, 14-15 novembre 2002. Salerno : Rubbettino, Vol. II, pp. 611–630.

Conti, S., 2018. La toponomastica italiana dalla nascita ad oggi per lo studio e la conservazione di un territorio. In : Federazione Italiana delle Associazioni Scientifiche per le Informazioni Territoriali e Ambientali, ASITA : Proceedings of the XXII Conferenza Nazionale Conference, Bolzano, dal 27 al 29 Novembre 2018. Bolzano, pp. 375–382.

Enciclopedia Treccani, 2020. Treccani. [online] Available at : <https://www.treccani.it/> [Accessed 21 August 2020].

Marcato, C., 1994. Giovanni Flechia e la ricerca toponomastica. In : U. Cardinale, M. L. Porzio Gernia & D. Santamaria, a cura di. Per Giovanni Flechia nel centenario della morte (1892–1992) : Atti del Convegno, Ivrea-Torino, 5-7 dicembre 1992. Alessandria: Edizioni dell'orso, pp. 265–271.

Pellegrini, G. B., 2008. Toponomastica italiana. Milano : Hoepli.

Завантаження

Опубліковано

25.06.2021

Номер

Розділ

Статті