«Мова душі»: стратегії інтермедіальності у творчості Данте Габріеля Россетті
DOI:
https://doi.org/10.34079/2415-3168-2025-18-32-7-19Ключові слова:
Д.Г. Россетті, інтермедіальність, література, живопис, музика, мистецтво, «Пристрасть і Служіння», «Альтанка на лузі»Анотація
У статті аналізуються особливості літературних і живописних творів англійського поета і художника вікторіанської епохи Д.Г. Россетті в контексті романтичної концепції синтезу мистецтв та сучасних інтермедіальних студій. Творчість Россетті засвідчує тенденцію до складних інтермедійних констеляцій, яка експлікує трансгресію усталених меж різних мистецьких медіа. У розвідці аргументується думка про присутність в художніх текстах Россетті яскравих та оригінальних кореляцій вербального, візуального і музичного кодів, основою яких є синестетична образність. Використані для аналізу твори Россетті демонструють стратегії взаємодії між різними видами мистецтв і широкі можливості їхнього традиційного інструментарію, який в художній свідомості різносторонньо обдарованого митця оприявнює протеїстичну природу, здатність адаптовуватися до законів основної семіотичної системи, що збагачувало її та посилювало естетичну значущість художніх творів Россетті.