Метафори чужини в поезії Віри Вовк

Анотація

У статті розглядаються метафори на позначення чужини в поетичних збірках Віри Вовк 2012-2018 років. Поетеса прочитує чужину як позитивно, так і негативно. В позитивному сенсі чужина – це простір, що захищає від ворогів і дає змогу прийняти як дар плоди чужої праці (культури), зробивши їх частково своїми. В негативному значенні ідеться про нестачу добра: любові, розуміння, своєї культури тощо. Основні образи чужини в поезії В. Вовк поєднано з просторовими маркерами: землі, саду, будинку, хати, комори, комоду, столу (і престолу). Із метафорою саду сполучається метафора цвіту як життя і долі. Звідси В. Вовк переходить на питання, чи визначена доля наперед і чи залежить вона від наших дій, чи від наших / ворожих слів. Авторка застерігає від довіри ворогам (пісня Сирени), від підкорення їм, потурання їхній захланності, злочинам.